Бондаренко Леонід Іванович
БОНДАРЕ́НКО Леонід Іванович (07. 11. 1939, м. Носівка Черніг. обл. — 08. 11. 2011, Київ) — фахівець у галузі технології машинобудування. Доктор технічних наук (1988), професор (1991). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Горьков. політех. інститут (1968). Працював на Київ. заводі «Ленін. кузня» (1968–76): інж.-конструктор, майстер слюсар. дільниці, нач. дільниці, заст. нач. цеху, заст. гол. технолога; на Київ. заводі «Більшовик» (1976–95): гол. технолог, 1-й заст. гол. інж. з технол. підготовки виробництва, гол. конструктор, заст. гол. інж., гол. конструктор КБ артилерії; 1995–2001 — засн. та ген. конструктор артилер.-стрілец. озброєння (АСО), ген. дир. Держ. наук.-тех. центру АСО Мінпромполітики України (Київ). Осн. напрями наук. діяльності: технологія машинобудування та артилер. озброєння. Під його керівництвом вперше в Україні розроблено та виготовлено танкові артилер. гармати калібром 120–142 мм.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Электрошлаковая отливка заготовок корпусов двухчервячных грануляторов. К., 1979 (співавтор); Исследование процесса плазменного поверхностного термоупрочнения. Москва, 1982 (співавтор); Новую технику и технологию — в производство. К., 1986; Напряженное состояние упругого полупространства при давлении на него сферического штампа. К., 1986 (співавтор); Ультразвуковое финишное точение валков машин. Москва, 1987 (співавтор).
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
