Бондаренко Марфа Сидорівна

БОНДАРЕ́НКО Марфа Сидорівна (20. 06(02. 07). 1892, с. Орлова Балка, нині с. Петрове Знам’ян. р-ну Кіровогр. обл. — 03. 11. 1970, Полтава) — поетеса, громадсько-культурна діячка. Здобула початкову освіту. З дитинства складала вірші, частівки, приказки. 1913 переїхала до Полтави, працювала на залізниці. 1930–41 — депутат міськради. Від 1934 вірші Б. друкувалися в місц. та респ. пресі («Крицеві шляхи», «Колгоспниця України», «Радянська жінка»). Вірші Б. входили до колект. зб. «Народні співці Радянської України» (К., 1955), «Степові квіти» (К., 1961), «Добрий ранок» (П., 1961), «Народ і Шевченко» (К., 1963). Одна з провід. тем — любов до Батьківщини, оспівування рідної природи. Характерна риса творчості — органіч. зв’язок із фольклором. Записані нею твори друкувалися у зб. «Українська народна поезія про Велику Вітчизняну війну» (1953), «Українські народні прислів’я та приказки» (1955), «Великий Жовтень і громадянська війна в народній творчості» (1957; усі — Київ).

Тв.: Життя наше золоте. К., 1957; Вінок полтавських квіток. П., 1962.

Літ.: Нев’янучий голос // Рад. жінка. 1962. № 6; Березовський І. Марфа Бондаренко // НТЕ. 1967. № 4.

П. П. Ротач

Основні твори

Життя наше золоте. К., 1957; Вінок полтавських квіток. П., 1962.