Бондаренко Микола Гнатович
БОНДАРЕ́НКО Микола Гнатович (20. 12. 1913(02. 01. 1914), с. Картушине, нині Антрацитів. р-ну Луган. обл. — 31. 08. 1999, Кіровоград) — живописець. Член НСХУ (1978). Премія ім. В. Винниченка (1995). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. від 1931 у Київ. худож. інституті, від 1939 — в Одес. худож. училищі (обидва навч. заклади не закінчив). Працював на Донбасі в ред. г. «Вперед» (1935–36), в Кіровограді — у ред. г. «Кіровоградська правда», в худож. артілі ім. Жданова, у майстерні Худож. фонду УРСР (до 1998). Від 1970 брав участь у респ. та обл. виставках. Персон. — у Кіровограді (1996). Працював у жанрах станк. живопису, темат. картини, портрета, пейзажу. Твори зберігаються в НХМ, Кіровогр. обл. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Битва за Кіровоград» (1974, діорама), «Вівсяне поле» (1975), «Перехід через Малий Хінґан» (1976–78), «Повернувся з перемогою» (1980), «Хворий Т. Шевченко» (1990), «Ще не вмерла Україна» (1993–94), «Українська мадонна» (1995), «Смерть гетьмана Івана Мазепи» (1997–98).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
