Бондур Сергій Олексійович
БО́НДУР Сергій Олексійович (31. 05. 1964, Черкаси) — артист балету і балетмейстер. Народний артист України (1997). Лауреат міжнар. конкурсів артистів балету у Варні (Болгарія) та Парижі (обидва — 1986, 3-я премія). Лауреат 3-го Міжнар. конкурсу балету ім. С. Лифаря як хореограф (Київ, 1999, 3-я премія). Закін. Київ. хореогр. училище (1982; кл. В. Парсєгова) та Ленінгр. консерваторію (1994; викл. М. Долушин). У 1982–84 — соліст балету Львів. академ. театру опери і балету ім. І. Франка; від 1984 — провід, соліст балету Київ. академ. муз. театру для дітей та юнацтва. Від 1998 — викладач Київ. муніципал. укр. академії танцю. Танцівник унік. природ. даних, тех. можливостей, надзвич. пластичності й артистизму. Гастролював у Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії, Португалії, Японії, Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, Індії, Пд. Кореї, Туреччині, Пд. Америці, США, Мексиці, Канаді та ін. Здійснив постановки мініатюр і композицій для солістів Київ. театрів та учнів хореогр. навч. закладів, а також «Реквієму» на музику В.-А. Моцарта у трупі «Імперський балет» (Москва).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Принц, Дезіре, Зиґфрід («Лускунчик», «Спляча красуня», «Лебедине озеро» П. Чайковського), Джеймс («Сильфіда» Х. Левенсхольда), Альберт («Жізель» А. Адана), Солор, Базіль («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Маттео («Наяда і Рибалка» Ч. Пуньї), Арлекін («Арлекінада» Р. Дріґо), Іванко («Горбоконик» Р. Щедріна), Мауглі, Распутін (однойм. балети О. Градського), Красс («Спартак» А. Хачатуряна), Лебідь («Гидке каченя» О. Петрової, І. Цислюкевич, А. Микити), Ромео, Петрик («Ромео і Джульєтта», «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва), Штраусс («Бал у Штраусса» на музику Й. Штраусса), Син («Візок тата Жюньє» на музику Р. Штраусса), «Поминальна» («Монолог» на музику Х. Родріґо), Левко, Ґаральд («Майська ніч», «Вікінґи» Є. Станковича).
Рекомендована література
- Конькова Г. Ролі та образи Сергія Бондура // Театр.-концерт. Київ. 1988. № 15;
- Шагаєва О. Талант — нелегка нагорода // Молода гвардія. 1989, 25 берез.;
- Мазур Н. Спектакль, поставленный для себя // Сов. балет. 1991. № 4;
- Конькова Г. П’ятдесят партій під вдячні оплески // Театр.-концерт. Київ. 1996. № 4;
- Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка. Історія і сучасність. К., 2002.
Завантажити статтю
