Бонітет лісу
БОНІТЕ́Т ЛІ́СУ — показник деревної продуктивності лісу. Визначається за пересічною висотою дерев домінуючої породи насаджень у певному віці. Розрізняють 5 класів Б. л. До 1-го кл. належать найпродуктивніші насадження, які, порівняно з ін. того самого віку, дають найбільший приріст деревини; до 5-го — найменш продуктивні. Для насаджень, продуктивність яких вища за 1-й клас чи нижча за 5-й клас, застосовують індексні позначення: 1а, 1б, 5а, 5б. Б. л. залежить від ґрунту, клімату та ін. умов, які необхідно враховувати при плануванні заходів підвищення продуктивності деревостану. В гірських умовах Карпат і Криму Б. л. відповід. вертикал. зони залежить від крутизни схилу, з якою пов’язана глибина ґрунту, його вологість і родючість. Знаючи висоту й вік дерев, за допомогою шкали М. Орлова (1911) встановлюють клас бонітету насадження, напр., для 100-річних лісостанів насіннєвого походження виділяють такі класи: 1-й — вис. 30–27 м; 2-й — 26–24 м; 3-й — 23–20 м; 4-й — 19–18 м; 5-й — 15–13 м.
Рекомендована література
- Орлов М. М. Лесное хозяйство в Харьковских имениях Л. Е. Кениг. С.-Петербург, 1913;
- Погребняк П. С. Общее лесоводство. Москва, 1968.
Завантажити статтю
