БОНЬКО́ВСЬКА Софія Миколаївна (30. 05. 1949, с. Висоцьке, нині Бродів. р-ну Львів. обл.) — мистецтво­знавець. Канд. мистецтво­знавства (1994). Член НТШ (1996), НСХУ (1997), Спілки критиків та істориків мистецтва (1998). Закін. Львів. політех. ін­ститут (1980). Працювала н. с. (1970–74) Львів. музею укр. мистецтва; 1980–84 — ст. лаб. каф. архіт. проектува­н­ня, інж.-архітектор студент. ПКБ при Львів. політех. ін­ституті; 1984– 94 — молодший науковий спів­робітник Львів. від­діле­н­ня ІМФЕ; 1992–94 — науковий спів­робітник, від 1995 — старший науковий спів­робітник від­ділу нар. мистецтва Ін­ституту народо­знавства НАНУ. Досліджує укр. традиц. та сакрал. мистецтво (зокрема художнє ковальство і мосяжництво), історію, типологію, іконо­графію та стилістику творів церк. худож. металу. Художні особливості осн. груп сакрал. металопластики (євхари­стій. посуду, літургій., нагрудних і нацерк. хрестів, світлоносних та фіміамно-кадил. атрибутів, дзвонів, коштовне оздобле­н­ня ікон, євангелій, кіотів, престолів тощо) Б. роз­глядає у звʼязку з еволюцією символічно-догмат. трактува­н­ня богослужбових обрядів. Спів­автор колектив. дослідж. «Народні художні промисли УРСР» (К., 1986), «Чарівне веретено: Нариси» (Л., 1990), «Поді­л­ля» (К., 1994), «Українська хрестологія» (Л., 1997), «Історія Гуцульщини» (Л., 2001, т. 6) тощо.