Боньковський Олег Віталійович
БОНЬКО́ВСЬКИЙ Олег Віталійович (02. 11. 1943, с. Вовновиї Козин., нині Демидів. р-ну Рівнен. обл.) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1984). Народний художник України (2020). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968; викл. Р. Сельський, Д. Крвавич, В. Овсійчук). Від 1968 — художник-монументаліст Львів. худож.-вироб. комбінату; від 1991 — викладач кафедри худож. металу Львів. АМ. Працює в галузі худож. ковальства камерного і монум. призначення. Учасник респ., всесоюз. і міжнар. виставок від 1980; міжнародних фестивалів ковалів: Чехія (1993– 94, 1999), Німеччина (1996). Твори зберігаються у МЕХП, Львів. музеї дерев’яної нар. архітектури, Музеї ковал. ремесла (Москва, Нікольсько-Архангельське).
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно «Сонце», «Ліс», «Море» (1979, санаторій «Пролісок», курорт «Моршин»); люстри для залів Остроз. істор.-архіт. заповідника (1982); брама-вхід у кафе «Урарту» (Львів, 1983); декор. підсвічники «Слов’янські боги» (Львів, 1983); панно «За народними мотивами» (1986) та «Дерево ковальського ремесла» (1991, Трускавець, санаторій «Карпати»); вхідна арка «Ґранд клуб» (Львів, 1997); церк. брама і хвіртки (1997, с. Старий Добротвір Жовків. р-ну Львів. обл.); перила для монастиря отців Василіян у Львові «Монахи, які йдуть» (1998); брама для монастиря отців Василіян (1999, м. Жовква Львів. обл.).
Рекомендована література
- Островський Г. Народжене в огні // Вітчизна. 1979. № 8;
- Леськів С. Метал О. Боньковського // Жовтень. 1984. № 12;
- Виставка творів Олега Боньковського: Каталог. Л., 1984;
- Островский Г. Выставка О. Боньковского // Сов. декор. искусство. 1987. № 9;
- Могилевський В. Вірність професії: Штрихи до портрета художника О. Боньковського // Вітчизна. 2000. № 3–4.