Борацит
БОРАЦИ́Т — мінерал класу боратів. (Mg, Fe, Mn)3 × [Cl B7O13]. Високотемпературна модифікація (>265 °С) — кубічна, низькотемпературна (<265 °С) — ромбо-пірамідальна. Безбарвний, світло-зелений, блакитний, жовтуватий, червонуватий, буруватий або чорний. Блиск скляний. Прозорий. Колір риски білий. Твердість 7. Крихкий. Щільність 2,91– 2,97. Злам раковинний. Форма виділення кристалічна, схожий на мармур. Під паял. трубкою плавиться із забарвленням полум’я в зелений колір. Пошир. у соляних родовищах із сильвіном, карналітом, галітом, гіпсом, ангідритом. Використовують для одержання борної кислоти і солей бору. Застосовують у медицині, при виготовленні оптики, в паял. процесі. Борати відомі на Керчен. п-ві в Україні, в країнах Пн. та Пд. Америки, Туреччині.