Борг
БОРГ — грошова сума чи будь-яка інша матеріальна цінність, взята у позику на визначений термін і на певних умовах. Особа, що бере позику, називається боржником (дебітором), а особа, що надає позику, — позикодавцем (кредитором). Між ними обома укладається документ — боргове зобов’язання — на підтвердження факту отримання матеріал. цінностей у Б. та узгоджуються умови стосовно терміну користування позикою й оплати за борг. послуги. Кредитор має право достроково вимагати повернення Б. лише у разі порушення дебітором кредит. зобов’язань, які були передбачені при укладанні договору (напр., утримання від певних дій, надання послуг, виконання роботи тощо). Розрізняють односторон. договір, коли дебітором є одна сторона (напр., угода про надання позики), та двосторонній, коли дебіторами є обидві сторони стосовно одна одної (напр., угода про купівлю-продаж). Коли у борг. зобов’язанні беруть участь кілька дебіторів, то кожен повинен виконати його у рівній частці, якщо інше не передбачено договором або актами цивіл. законодавства. У випадках, встановлених угодою чи законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання, у дебіторів виникає солідарний Б. Тоді кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково чи ж повністю як від усіх дебіторів разом, так і від будь-кого з них окремо. Коли кредитор не отримав Б. у повному обсязі від одного з солідар. дебіторів, він має право вимагати решту від інших солідар. дебіторів. Б. може бути повністю погашеним одним із солідар. дебіторів, в такому разі останній має право на зворотню вимогу до кожного з решти дебіторів у рівній частці (фактично сам стає кредитором), якщо інше не встановлено договором або законом. Дебітора у зобов’язанні можна замінити іншою особою (переведення Б.) лише за згодою кредитора та якщо цьому не перечать умови договору й закон. При невиконанні борг. зобов’язань кредитор має право подати борг. позов з метою судового переслідування дебітора. Борг. зобов’язання вважається виконаним, якщо дотримано і завершено всі умови договору, або ж за згодою обох сторін — кредитора та дебітора. За законодавством, позикою можуть користуватися (отримати у Б.) лише суб’єкти, здатні мати цивіл. права та обов’язки — правоздатні фіз. та юрид. особи, держава. На держ. рівні розрізняють борг внутрішній і борг зовнішній.
Рекомендована література
- Зобов’язальне право: Навч. посіб. К., 1998;
- Цивільне право України: Підруч. К., 2002.
Завантажити статтю
