Бордзиловський Євген Іванович
БОРДЗИЛО́ВСЬКИЙ Євген Іванович (10(22). 08. 1875, Київ — 08. 11. 1948, там само) — ботанік. Син І. Бордзиловського. Доктор біологічних наук (1936, без захисту дисертації), професор (1927), член-кореспондент АН УРСР (1939). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1901). За дорученням О. Баранецького досліджував анатомічну будову рослин, продовжуючи ідеї Баранецького про т. зв. біколатеральні судинноволокнисті пучки. Працював над упорядкуванням гербарних колекцій Університету. Подорожував країнами Зх. Європи (Австрія, Німеччина, Франція), де знайомився з ботанічними садами та музеями. Згодом працював в Університеті св. Володимира (нині — Київський університет): помічник консерватора (1903–14) Ботанічної лабораторії, помічник завідувача (1915–17) Ботанічного саду, асистент кафедри морфології та систематики рослин (1917–32); від 1926 — науковий співробітник Київської науково-дослідної кафедри ботаніки, яка була перетворена в Інститут ботаніки АН УРСР (нині Інститут ботаніки НАНУ), від 1936 — завідувач відділу систематики вищих рослин, 1945–48 — старший науковий співробітник Одночасно викладав у Медичному та Хіміко-фармацевтичних інститутах. Наукову діяльність розпочав з досліджень флори Мінської губ.
Досліджував флору України, Кавказу, зібрав гербарій (бл. 10 тис. гербарних арк.), здійснював критико-систематичне вивчення представників родин Capparidaceae, Crassulaceae, Papaveraceae, Santalaceae, Nyctaginaceae, Phytolaccaceae, Liliaceae, Orchidaceae та ін. Описав бл. 170 нових для науки таксонів (67 видів, 6 підвидів, 80 різновидів і 16 форм). Вивчав лікарські властивості рослин. Автор низки досліджень із прикладної ботаніки: селекція цукрового буряку, заходи боротьби з бурʼянами. Один із засновників Інституту ботаніки та його гербарію (склав опис та історію створення гербарних колекцій). Вивчав родини зонтичних, санталових, ранникових та ін. Залишилися неопубліковані рукописи «Flora Caucasica critica» та «Очерк флоры и растительности Минской губернии». Головний редактор академічного видання «Флора УРСР» (від 1936). Серед учнів — О. Вісюліна, Д. Доброчаєва, О. Липа, І. Симоненко. На честь Б. названо низку видів рослин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К флоре Кавказа // Зап. Киев. об-ва естествоиспытателей. 1915. Т. 25; Нові види рослин з Кавказу // УБОЖ. 1926. Кн. 3; Дикорослі лікарські рослини флори УРСР, їх опис, збирання й сушіння: Спец. видання АН УРСР. К., 1935; Бур’яни УРСР. К., 1937; Родини Лілійні, Амарилилісові, Півникові, Зозулинцеві // Флора УРСР. 1950. Т. 3; Родини Ремнецвітові, Санталові, Хвилівникові, Ніктагінові, Лаконосні, Аїзові, Портулакові // Там само. 1952. Т. 4; Родини Макові, Каперцеві, Резедові, Росичкові, Товстолисті, Ломикаменеві // Там само. 1953. Т. 5.