Бориславське нафтогазоконденсатне родовище

БОРИСЛА́ВСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти і газового конденсату. Залягає в Дрогобицькому р-ні Львівської обл. У тектонічному плані належить до 1-го та 2-го ярусів складокпівнічно-західної частини Бориславсько-Покутської зони, а також до Орівської (ділянка Міріам) і Берегової (ділянка МЕП) скиб Складчастих Карпат. Згадки про виходи нафти в районі м. Борислав датовані 2-ю пол. 18 ст. Нафту видобували за допомогою колодязів, а від 1861 — частково неглибокими свердловинами. 1908 розпочато експлуатацію свердловини Ойл-Сіті (298), яка з бориславського пісковику давала 3000 т нафти і 900 тис. м³ газу на добу. 1909 видобуток нафти становив 5 % від світових показників. В геологічній будові родовища беруть участь теригенні флішеві відклади верхньої крейди (стрий. світа), палеоцену (ямнен. світа), еоцену (витвиц. та попел. світи), олігоцену (менілітова світа) та моласові утворення неогену (теригенна поляниц. світа й теригенно-соленосна воротищенська). Район родовища характеризується покривно-насувним стилем тектоніки. Орівська та Берегова скиби Карпат значно перекривають структури 1-го та 2-го ярусів Бориславсько-Покутської зони. Орівська скиба складається з 3-х лусок. У північно-східній та центральній частинах виділяються структури: Мражницька та Міріам. Це асиметричні, нахилені до північно-східної антикліналі загальнокарпатського (Мражницька) і субширотного (Міріам) простягання, розірвані поперечними скидо-зсувами на блоки (0,8 × 2,8 і 0,9 × 1,4 км, висота 300 і 500 м відповідно). Берегова скиба представлена в районі Борислава однією лускою з широким південно-західним і коротким, через зрізання насувом, північно-східним крилом. Підвернутий і відірваний від основної частини складки елемент має ширину 1,5 км. У фронтальній частині луски на ділянці МЕП наявна антиклінальна структура субширотного простягання. Розміри її 0,6 × 1,0 км, вис. 190 м. 1-й ярус структури в межах родовища представлена Глибинною (або Бориславською) складкою, яка є асиметричною, майже лежачою антикліналлю. Глибинна антикліналь ділиться на 3 блоки: Попел., Бориславський та Помірківський. Вісь складки в Борислав. та Помірків. блоках занурюється на південний схід на 1000 м. Розміри структури 11,5 × × 7,5 км, висота понад 1200 м у Борислав. і Помірків. блоках і понад 500 м у Попельському. 2-й ярус складок представлений структурою Піднасув, яка є лускою з цілком зрізаним насувом північним крилом. Південне крило занурюється під кутами 20–25°. Довжина Піднасуву 7,5 км, ширина понад 2 км, висота 0,6 км, Нижньопопел. складки 2,5, 2 і 0,6 км відповідно. Промислово нафтогазоносними на родовищі є пісковики та алевроліти всього розрізу від воротищен. до стрий. світи включно. Серед структур основною є Глибинна, яка містить 82,7 % усіх запасів. Верхня частина стрий. відкладів нафтоносна на ділянці Міріам і Мражниц. складці (2-й горизонт). Ямнен. пісковики містять нафту на ділянці МЕП і в Борислав. блоці Глибин. структури, у Попел. блоці вони газоносні. Відклади еоцену нафтоносні у Глибин. складці та Піднасуві, менілітові — в обох структурах і у Нижньопопельській. У поляниц. світі наявні нафт. та незначні газ. скупчення в розрізі Глибин. складки і газові — у Піднасуві. В розрізі воротищен. світи, яка була одним з осн. об’єктів розробки колодязями, нафта міститься в лінзах пісковиків. Вміст сірки в нафтах 0,05–0,78 %, парафінів — 0,5–20 %, смол — 10,6–28 %, асфальтенів — 1,1– 7,6 %. Питома вага нафт 836,6– 897,9 кг/м³, газ. фактор становить 44–261 м³/т. Поклади пластові склепінні, меншою мірою літологічно обмежені. У Глибин. складці від кін. 19 ст. розробляється 7 горизонтів: воротищен., поляниц., менілітовий, борислав. пісковик, попел. (верхній еоцен), витвиц. (нижній еоцен) та ямненський. Усі горизонти розглядаються як один експлуатац. об’єкт із єдиною гідродинам. системою. Осн. є борислав. пісковик, з якого одержано майже половину видобутку нафти з родовища. Поклад Піднасуву розроблявся від 1954 на режимі виснаження, від 1970 — із заводненням. Промислово нафтогазоносним тут є 1-й еоценовий і борислав. пісковики, підроговиковий, надроговиковий, клівський горизонти, а також піщані пласти поляниц. світи. Від 1967 розробляється Попел. поклад (менілітові утворення 1-го та 2-го ярусів структур). Помірків. поклад уведено в розробку 1947 з горизонтів менілітової світи. Поклад Мражниц. складки розробляється від 1988. З родовища на 1 січня 2000 отримано 32,346 млн т нафти, або 82,3 % її початк. видобув. запасів, 0,113 млрд м³ вільного й 12,442 млрд м³ розчиненого газу.

Завантажити статтю