Бориславське нафтогазоконденсатне родовище

БОРИСЛА́ВСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти і газового конденсату. Залягає в Дрогобицькому р-ні Львівської обл. У тектонічному плані належить до 1-го та 2-го ярусів складокпівнічно-західної частини Бориславсько-Покутської зони, а також до Орівської (ділянка Міріам) і Берегової (ділянка МЕП) скиб Складчастих Карпат. Згадки про виходи нафти в ра­йоні м. Борислав датовані 2-ю пол. 18 ст. Нафту видобували за допомогою колодязів, а від 1861 — частково не­глибокими свердловинами. 1908 роз­почато екс­плуатацію свердловини Ойл-Сіті (298), яка з бориславського пісковику давала 3000 т нафти і 900 тис. м³ газу на добу. 1909 видобуток нафти становив 5 % від світових показників. В геологічній будові родовища беруть участь териген­ні флішеві від­клади верх­ньої крейди (стрий. світа), палеоцену (ямнен. світа), еоцену (витвиц. та попел. світи), олігоцену (менілітова світа) та моласові утворе­н­ня неогену (териген­на поляниц. світа й териген­но-соленосна воротищенська). Район родовища характеризується покривно-насувним стилем тектоніки. Орівська та Берегова скиби Карпат значно пере­кривають структури 1-го та 2-го ярусів Бориславсько-Покутської зони. Орівська скиба складається з 3-х лусок. У пів­нічно-східній та центральній частинах виділяються структури: Мражницька та Міріам. Це асиметричні, нахилені до пів­нічно-східної антикліналі загальнокарпатського (Мражницька) і субширотного (Міріам) про­стяга­н­ня, ро­зірвані поперечними скидо-зсувами на блоки (0,8 × 2,8 і 0,9 × 1,4 км, висота 300 і 500 м від­повід­но). Берегова скиба пред­ставлена в ра­йоні Борислава однією лускою з широким пів­ден­но-західним і коротким, через зріза­н­ня насувом, пів­нічно-східним крилом. Під­вернутий і ві­дірваний від основної частини складки елемент має ширину 1,5 км. У фронтальній частині луски на ділянці МЕП наявна антиклінальна структура субширотного про­стяга­н­ня. Роз­міри її 0,6 × 1,0 км, вис. 190 м. 1-й ярус структури в межах родовища пред­ставлена Глибин­ною (або Бориславською) складкою, яка є асиметричною, майже лежачою антикліна­л­лю. Глибин­на антикліналь ділиться на 3 блоки: Попел., Бориславський та Помірківський. Вісь складки в Борислав. та Помірків. блоках занурюється на пів­ден­ний схід на 1000 м. Роз­міри структури 11,5 × × 7,5 км, висота понад 1200 м у Борислав. і Помірків. блоках і понад 500 м у Попельському. 2-й ярус складок пред­ставлений структурою Під­насув, яка є лускою з цілком зрізаним насувом пів­нічним крилом. Пів­ден­не крило занурюється під кутами 20–25°. Довжина Під­насуву 7,5 км, ширина понад 2 км, висота 0,6 км, Нижньопопел. складки 2,5, 2 і 0,6 км від­повід­но. Промислово нафтогазоносними на родовищі є пісковики та алевроліти всього роз­різу від воротищен. до стрий. світи включно. Серед структур основною є Глибин­на, яка містить 82,7 % усіх запасів. Верх­ня частина стрий. від­кладів нафтоносна на ділянці Міріам і Мражниц. складці (2-й горизонт). Ямнен. пісковики містять нафту на ділянці МЕП і в Борислав. блоці Глибин. структури, у Попел. блоці вони газоносні. Від­клади еоцену нафтоносні у Глибин. складці та Під­насуві, менілітові — в обох структурах і у Нижньопопельській. У поляниц. світі наявні нафт. та не­значні газ. скупче­н­ня в роз­різі Глибин. складки і газові — у Під­насуві. В роз­різі воротищен. світи, яка була одним з осн. обʼєктів роз­робки колодязями, нафта міститься в лінзах пісковиків. Вміст сірки в нафтах 0,05–0,78 %, парафінів — 0,5–20 %, смол — 10,6–28 %, асфальтенів — 1,1– 7,6 %. Питома вага нафт 836,6– 897,9 кг/м³, газ. фактор становить 44–261 м³/т. Поклади пластові склепін­ні, меншою мірою літологічно обмежені. У Глибин. складці від кін. 19 ст. роз­робляється 7 горизонтів: воротищен., поляниц., менілітовий, борислав. пісковик, попел. (верх­ній еоцен), витвиц. (нижній еоцен) та ямненський. Усі горизонти роз­глядаються як один екс­плуатац. обʼєкт із єдиною гідродинам. системою. Осн. є борислав. пісковик, з якого одержано майже половину видобутку нафти з родовища. Поклад Під­насуву роз­роблявся від 1954 на режимі виснаже­н­ня, від 1970 — із заводне­н­ням. Промислово нафтогазоносним тут є 1-й еоценовий і борислав. пісковики, під­роговиковий, надроговиковий, клівський горизонти, а також піщані пласти поляниц. світи. Від 1967 роз­робляється Попел. поклад (менілітові утворе­н­ня 1-го та 2-го ярусів структур). Помірків. поклад уведено в роз­робку 1947 з горизонтів менілітової світи. Поклад Мражниц. складки роз­робляється від 1988. З родовища на 1 січня 2000 отримано 32,346 млн т нафти, або 82,3 % її початк. видобув. запасів, 0,113 млрд м³ вільного й 12,442 млрд м³ роз­чиненого газу.

Завантажити статтю