Борисов Борис Павлович
БОРИ́СОВ Борис Павлович (05. 10. 1940, м. Караґанда, Казахстан — 31. 01. 1995, Київ) — фахівець у галузі електротехніки та електроенергетики. Доктор технічних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1992). Державна премія ім. Г. Проскури АН УРСР (1989). Урядові нагороди. Закін. Краматор. індустр. інститут (1968). Від 1970 — в Інституті електродинаміки НАНУ: від 1978 — старший науковий співробітник, від 1983 — завідувач відділу систем живлення електротехнол. установок, від 1990 — заступник директора Наукові дослідження: процеси перетворення і стабілізації параметрів електромагніт. енергії; теорія багатофаз. кіл, систем електроживлення й електропостачання; вивчення електротех. та електроенергет. проблем електротехнол. процесів. Розробив заг. методи розрахунку випадкових несиметрич. навантажень груп електроприймачів; визначено критерії сумісності за динаміч. показниками якості електр. енергії. Розробив теорію й методи визначення електромагніт. перешкод, провів теор. й експерим. дослідж. осн. класів електромагніт. і напівпровідник. перетворювачів електроенергії. Створив наук. школу в галузі електротехнол. систем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Симметрирование однофазных и двухплечевых электротехнологических установок. 1977 (співавтор); Электроснабжение электротехнологических установок. 1985 (співавтор); Повышение эффективности использования электроэнергии в системах электротехнологии. 1990 (співавтор); Математические основы моделирования помехообразования в каналах шахтной высокочастотной связи. 1992 (співавтор); Электромагнитная совместимость электроприемников промышленных предприятий. 1992 (співавтор); Системы электропитания магнитно-динамических установок. 1994 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
