Борисов Петро Якович
БОРИ́СОВ Петро Якович (23. 06(05. 07). 1864, Вишнєволоц. пов., нині Твер. обл., РФ — 07(20). 08. 1916, Одеса) — лікар-терапевт, фармаколог. Доктор медицини (1892), професор (1902). Закін. С.-Петербур. мед.-хірург. академію (1889). Працював у Німеччині в лаб. проф. Баумана (1892–95); у 1895–1902 — приват-доцент кафедри фізіології С.-Петербур. мед.-хірург. академії; від 1902 — екстраординар. проф., засн. і завідувач кафедри фармакології і бальнеології, від 1903 — ординар. проф. Новорос. університету в Одесі. Кер. комісії з виготовлення лікар. препаратів (від 1914). Одночасно викладав на Вищих жін. мед. курсах; був засн. і актив. діячем Мед. товариства при Новорос. університеті. Наукові праці присвяч. вивченню механізму дії на серце кофеїну, хініну, антипірину, препаратів саліцилової кислоти; фізіол. обґрунтуванню використання одес. лиманів з лікув. метою. 1891 у С.-Петербурзі окремою книжкою видано доктор. дис. «Зимоген пепсина и законы его перехода в деятельный пепсин»; низку статей опублікував у період. вид. «Русская медицина», «Больничная газета Боткина», «Русский врач».
Рекомендована література
- Попельский Л. Б. Исторический очерк кафедры физиологии в Императорской Военно-медицинской академии за 100 лет (1798–1898). С.-Петербург, 1899;
- Грабовская Л. И. Профессор П. Я. Борисов: К 100-летию со дня рожд. // Фармакология и токсикология. 1964. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
