Борисова Зоя Назарівна
БОРИ́СОВА Зоя Назарівна (22. 04. 1926, с. Донське Сх.-Казахстан. обл., Казахстан — 04. 10. 2021, Київ) — педагог. Доктор педагогічних наук (1985), професор (1986). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2010). Закін. Ленінгр. пед. інститут (1949). Учителювала (1943–45). Працювала у Пед. інституті (Ростов-на-Дону, РФ): асист., старший викладач (1954–61); від 1961 — у Київ. пед. інституті (нині Нац. пед. університет): доцент, 1975–91 — завідувач кафедри, 1991–2011 — професор кафедри дошкіл. педагогіки. Осн. напрями наук. роботи: істор.-пед. спадщина в галузі дошкіл. виховання; проблема труд. і морал. виховання дітей дошкіл. віку; проблема наступності у навч.-вихов. роботі дошкіл. закладу й поч. школи.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія дошкільної педагогіки. 1974; 1990 (співавтор); Наступність у навчально-виховній роботі дитячого садка та школи. 1985; Н. К. Крупська. Про дошкільне виховання. 1989; Метод научной педагогики Марии Монтессори. 1993 (співавтор); Виховання дошкільника в праці. 1997 (співавтор); Історико-педагогічні погляди на дошкільне виховання Софії Русової // Наук. зап. Нац. пед. університету. 1998 (усі — Київ); Оценка педагогической системы Марии Монтессори деятелями дошкольного воспитания России и Украины начала 20 столетия // Дошкол. и начал. образование на пороге третьего тысячелетия: Герценовские чтения. С.-Петербург, 1999; Проблема трудового воспитания детей дошкольного возраста: Становление и развитие в России и Украине на протяжении ХХ столетия // В. И. Логинова. Наследие педагога и ученого. С.-Петербург, 2002.
Людина 