БОРИСОГЛІ́БСЬКИЙ СОБО́Р — памʼятка архітектури 12–19 ст. у Чернігові. Спорудж. 1120–23 (за ін. джерелами — бл. 1170) місц. майстрами на фундаменті будівель поч. 11 ст. Пере­будови — 1628, на­прикінці 17 ст. і 1857. До 1786 Б. с. був осн. спорудою Борисогліб. монастиря. Характер. зразок будівлі черніг. архіт. школи. Первісно — хрещато-баневий, тринавовий, шестистовп., однобан., триапсидний. Фасади отиньковано з роз­графле­н­ням на квадри, роз­членовано пів­колонами, заверше­н­ня — закомари. На рівні пʼят закомар — аркатур. пояс. У інтерʼєрі у пн. і пд. стінах — по 3 ніші-аркосолії для князів. поховань. Хід на хори — у товщі зх. стіни. Б. с. оперізували галереї з двома хрещальнями (не збереглися). 1672 із Зх. у стилі укр. бароко прибудовано ротонду. 1857 пере­будовано сх. частину: спорудж. нові апсиди. Після руйнувань, яких за­знав собор під час 2-ї світової війни, його реконстру­йовано (1957, арх. М. Холостенко), нашарува­н­ня 17–19 ст. знято. Від 12 ст. збереглися різьбл. плити парапетів хорів, шифер. мозаїч. омфалій, фрагменти первіс. під­логи з кераміч. полив. плиток, фрагменти фресок на вікон. від­косах, а також срібні позолочені цар. врата (1702), від­литі в Данцизі (нині Ґданськ, Польща). У 50-х рр. 20 ст. виявлено білокамʼяні різьбл. капітелі та наріжні камені, походже­н­ня і датува­н­ня яких не встановлено. Від 1972 у Б. с. від­крито музейну екс­позицію.