БОРИСЮ́К Анатолій Олексі­йович (05. 08. 1932, м. Бар Вінн. обл.) — фахівець у галузі оптико-електрон­ної апаратури та ергономіки приладобудува­н­ня. Кандидат технічних наук (1968). Державна премія СРСР (1978). Державні нагороди. Закін. мех. (1955) та радіотех. (1961) факультети Київ. політех. ін­ституту. Від 1955 — в ЦКБ заводу «Арсенал» у Києві: кон­структор, пров. кон­структор, від 1964 — нач. кон­структор. від­ділу, від 1966 — за­ступник нач. СКБ, від 1968 — нач. КБ, від 1970 — нач. спец. кон­структор. від­діл. та від 1975 — гол. кон­структор напряму, від 1978 — нач. від­ділу наук.-тех. інформації, від 1984 — за­ступник гол. кон­структора, від 1987 — нач. лаб., від 1993 — пом. нач. ЦКБ, від 2001 — за­ступник ген. дир. Одночасно 1972– 84 був доцент кафедри оптич. й оптико-електрон. приладів Київ. політех. ін­ституту. Осн. напрями наук. діяльності: роз­робка оптич. приладів військ. при­значе­н­ня, зокрема створе­н­ня теор. основ і кон­струкцій базового ряду уніфіков. багатофункціон. авіац. прицілів нового поколі­н­ня. Під його керівництвом створ. новий вид високоефектив. авіац. обладна­н­ня — нашоломні системи ціле­вказува­н­ня.