Борисюк Михайло Дем’янович
Визначення і загальна характеристика
БОРИСЮ́К Михайло Дем’янович (21. 11. 1934, с. Харлєєвка Орлов. обл., РФ — 30. 12. 2024, Київ) — військовий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1993), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2009). Генерал-лейтенант (1997). Ленінська премія (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1997), Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2009), Герой України (2000). Державні нагороди СРСР.
Закінчив Військову академію бронетанкових військ (Москва, 1964). Працював у військовому представництві МО СРСР при ВО «Електромашина» (Челябінськ, РФ, 1964–74), начальником — головним конструктором Челябінського СКБ «Ротор» ВО «Електромашина» (1974–90); генеральним конструктором — начальником Харківського КБ з машинобудування ім. О. Морозова (ХКБМ, 1990–92), від 1992 — генеральним конструктором бронетанкобудування України — начальником ХКБМ, від 2000 — генеральним конструктором зі створення бронетанкової техніки і артилерійських систем — начальником казенного підприємства «ХКБМ».
Під керівництвом Б. та за його безпосередньої участі створено замкнутий цикл виробництва танка Т-80УД в Україні, що закріпило за Україною статус танкобудівної держави та забезпечило укладення контракту на поставку 320 танків Т-80УД до Ісламської Республіки Пакистан. Наступний етап — танк Т-84, це сучасний конкурентоспроможний танк, який почав надходити на озброєння ЗС України наприкінці 90-х рр. Усі основні складові частини цього танка розроблено та виготовлено на підприємствах України. Під керівництвом Б. з метою розробки ресурсозберігальних технологій, зокрема й для зразків бронетанкової техніки, створено комплексні динамічні комп’ютерні тренажери, які дають змогу без затрат паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів постійно підтримувати боєздатність членів екіпажів бойових броньованих машин.
Крім техніки військового призначення, у ХКБМ розроблено машини для народного господарства: бурильно-закладні комплекси для вугільно-добувної та гірничої промисловостей, промислові бульдозери, підйомні крани на гусеничному шасі, агрегати для автобусів, дифузійні установки та сушильно-охолоджувальні агрегати для цукрової промисловості тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Развитие электрооборудования и систем электроавтоматики // Вест. бронетанк. техники. 1989. № 8; Параметрическая оптимизация многоканальных систем автоматического управления. Х., 1995 (співавтор); Автоматизоване керування гідрооб’ємними трансмісіями і механізмами повороту гусеничних машин. Х., 1995 (співавтор); Розробка і впровадження тренажерних комплексів для навчання екіпажів броньованих об’єктів Сухопутних військ Збройних Сил України. Х., 2003 (співавтор).