БОРИСЯ́К Олексій Олексі­йович (22. 07 (03. 08). 1872, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. — 25. 02. 1944, Москва) — геолог, палеонтолог, природо­знавець. Академік АН СРСР (1929). Сталінcька премія (1943). Закін. С.-Петербур. гірн. ін­ститут (1896), природниче від­діл. С.-Петербур. університету (1898). Від 1896 — науковий спів­робітник, пізніше — зав. секції палеонтології Геол. комітету (до 1932). У 1911– 30 — проф. і завідувач кафедри істор. геології Ленінгр. гірн. ін­ституту. Фундатор і перший дир. Палеонтол. ін­ституту АН СРСР (1930–44), засн. і кер. каф. палеонтології Моск. університету (1939–42). Засн. еволюц. палеонтології хребетних. Ви­значив і описав більш як 100 видів різних хребетних з України, Казах­стану, Поволжя, Сибіру. Започаткував ви­да­н­ня «Трудов Палеонтологического ин­ститута АН СССР», ж. «Палеонтологическое обозрение», довід­ників з різних груп фауни «Палеонтология СССР». Засн. вче­н­ня про фації. Ви­вчав геол. будову Донец. басейну і Криму, Сибіру, фауну юрських двостулк. і головоногих молюсків Ізюм. р-ну Харків. обл., викопну фауну сармат. і крейд. хребетних Криму.