Борищенко Віктор Петрович
БОРИ́ЩЕНКО Віктор Петрович (21. 01(03. 02). 1914, Харків — 14. 07. 1996, Київ) — оперний співак (ліричний тенор). Народний артист УРСР (1951). Навч. у Харків. інституті інж. залізнич. транспорту. Вокал. освіту здобув у муз. студії при Будинку культури залізничників (1930–33; кл. М. Михайлова). Вдосконалювався в О. Муравйової у Києві. 1933–34 — соліст Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка, 1934–35 — Харків. театру муз. комедії. 1935– 59 — соліст, 1962–90 — реж. Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Володів яскравим голосом, сценіч. темпераментом, актор. даними. Реж.-постановник опер «Бал-маскарад» (1973), «Трубадур» Дж. Верді (1988), «Аскольдова могила» О. Верстовського (1981). Виїжджав з київ. оперою як режисер в Іспанію (1979). У репертуарі — твори М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, П. Чайковського, С. Рахманінова, К. Данькевича, Г. Майбороди, нар. пісні. Записав на платівки кілька арій з опер укр. композиторів. Автор спогадів про укр. співаків М. Роменського, М. Донця, О. Муравйову та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро, Андрій, Левко, Вакула («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Різдвяна ніч» М. Лисенка), Марко («Наймичка» М. Вериківського), Василь («Милана» Г. Майбороди, перше виконання), Гриць («Щорс» Б. Лятошинського, перше виконання), Богун («Богдан Хмельницький» К. Данькевича, перше виконання), Ленський, Андрій («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Гвідон («Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Альфред, Герцог («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Пінкертон («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Єник («Продана наречена» Б. Сметани), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні).
Фотоілюстрації
 Grigorovich.jpg)
Людина 
