Борніт

БОРНІ́Т – мінерал класу сульфідів. Cu₅FeS₄. Ін. назви — строката мідна руда, пурпур мідний, пав’яча руда. Названо на честь австр. мінералога І. Борна. Сингонія ромбічна. Густина 4,9–5,3. Твердість 3–4. Колір від мідно-червоного до бурого. На свіжому зламі — рожево-бронзовий, що тьмяніє через кілька годин. Блиск напівметалевий. Багата мідна руда. Найчастіше зустрічається у вигляді суціл. мас у гідротермал. родовищах, рідше — у зонах контактно-метафорич. родовищ, вторин. сульфід. збагачення, цементації гідротермал. мідних родовищ як гіпо- і гіпергенний мінерал. Асоціює з халькопіритом і халькоцитом. Родовища Б. відомі в США (шт. Монтана і Аризона), Мексиці, Перу, Чилі, РФ (Урал), Казахстані. В Україні є на Донбасі, в Чивчинських горах (пд.-зх. частина Укр. Карпат в Івано-Фр. обл., частково у Чернів. обл.). Б. використовується як мідна руда. В межах України пром. значення не набув. Колекції Б. наявні у Центр. наук. природн. музеї НАНУ та Геол. музеї Київ. університету.

А. Я. Радзивілл