Боровець-Демчишин Олександра Романівна

БОРОВЕ́ЦЬ-ДЕМЧИ́ШИН Олександра Романівна (сценіч. — Леся Боровець; 30. 03. 1949, Львів — 29. 01. 2019, там само) — естрадна спів­ачка (мецо-сопрано). Дружина Р. Демчишина. Заслужений артист України (1996). Закін. Львів. консерваторію (1972; кл. фортепіано Л. Крих, вокалу навч. у М. Байко і Т. Карпатської). Працювала концерт­мейстером у хореогр. школі (1972–73); концерт­мейстером-педагогом Дрогоб. (1974–76) та Івано-Фр. (1976–78) муз. училищ; 1978–79 — методист фортепіан. від­діл. Львів. упр. культури, 1980–2001 — викладач серед. спец. муз. школи-інтернату ім. С. Крушельницької (Львів). Солістка Львів. радіо і телебаче­н­ня (1967–73), ансамблів «Ватра» Львів. філармонії (1973–74) та «Львівське ретро» (1989–93), колективу «Галицька ревія» (1993). Перша виконавиця творів Б. Янівського на слова Б. Стельмаха. У репертуарі спів­ачки твори укр. та зарубіж. композиторів, українські народні пісні. Разом з ансамблем гастролювала в Україні, Росії (1973–74, 1980), Польщі (1990, 1993), Канаді (1991) та США (1991, 2001–03). Записала платівки «Ватра», «Пісні Бог­дана Янівського» (1973–75); касети «Львівське ретро» (1990), «Галицька ревія» (1993). Озвучила муз. телефільми «Залицяльники» (1969–70, реж. О. Гиринович), «Спів­ає Леся Боровець» (1987, муз. ред. Л. Козак), «Львівське ретро» (1990), «Галицька ревія» (1993, реж. обох — Г. Ярема).

Завантажити статтю