Боровий Василь Іванович

БОРОВИ́Й Василь Іванович (27. 09. 1923, Харкiв – 13. 11. 2014, там само) – поет, перекладач. Член НСПУ (1965–73, від 1990). Лауреат літ. премій ім. П. Тичини (1994) та В. Мисика (1995). Закін. спец. тех. курси на базі Норил. комбінату (1952). Від 1946 працював у тресті «Промшахтобуд» (Харків). Від 1947 за публiкацiю кiлькох вiршiв у г. «Нова Україна» пiд час нiм.-фашист. окупацiї вiдбув 10-річне покарання в концтаборах Норильська на Пiвночi РФ. 1956 повернувся до Харкова, працював електриком. Від 1967 – ред. вiдділу поезiї в ж. «Прапор». Перекладав поезiї з англ. та польс. мов. Ред. антології «Очима серця» (Х., 1993), до якої увійшли твори сучас. укр. поетів, котрі зазнали політ. репресій.

Тв.: Березнева земля. 1961; Розмова з флейтою. 1964; Жито – життя. 1967 (усі – Київ); Зелений парус лiта. Х., 1968; Багряне серце землi. Х., 1971; Полинова снага. К., 1994; Святогори. К., 1999; В аркані Каєркана. Х., 2001; Полинова сага: Вибране. Х., 2003.

Лiт.: Дзюба І. Про автора // Сучаснiсть. 1992. № 6; Логвиненко О. Вінок з колючого дроту – на чолі народної пам’яті // ЛУ. 2001, 19 лип.; Жикол А. Погляд з безодні // Київ. 2002. № 1–2; Лупейко В. В крижаному аркані невільництва // Самост. Україна. 2002. № 45.

А. О. Ткаченко

Основні твори

Березнева земля. 1961; Розмова з флейтою. 1964; Жито – життя. 1967 (усі – Київ); Зелений парус лiта. Х., 1968; Багряне серце землi. Х., 1971; Полинова снага. К., 1994; Святогори. К., 1999; В аркані Каєркана. Х., 2001; Полинова сага: Вибране. Х., 2003.

завантажити статтю