Боровик Андрій Євгенович
БОРОВИ́К Андрій Євгенович (17. 07. 1941, Харків) — фізик. Син Є. Боровика. Доктор фізико-математичних наук (1982). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971), Премія ім. М. Крилова АН УРСР (1989). Закін. Харків. університет (1964). Відтоді працював у Харків. фіз.-тех. інституті; від 1971 — старший науковий співробітник, від 1986 — зав. лаб., 1993–95 — гол. н. с. Фіз.-тех. інституту низьких т-р НАНУ (Харків). Від 1995 — у США. Наукові праці присвячені теор. дослідженням актуал. проблем фізики плазми та фізики магнітноупорядков. кристалів, установленню проміж. стану антиферомагнетиків. Вивчає неоднорідні динамічні й статичні стани магнетиків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О возбуждении нелинейных спиновых волн в ферромагнетиках и антиферромагнетиках // ФТТ. 1968. Т. 10, № 6 (співавтор); Колебания доменных стенок в антиферромагнетиках // Там само. 1970. Т. 12, № 11 (співавтор); Доменная структура при фазовом переходе первого рода из антиферромагнитного в ферромагнитное состояние // Там само. 1971. Т. 3, № 11 (співавтор); О доменной структуре ферромагнетиков при изменении характера магнитной анизотропии // УФЖ. 1972. № 17 (співавтор); An exactly solvable system of coupled nonlinear Schrödinger equations // Physical Letters A. 1993. Vol. 182, № 1 (співавтор); A new solvable 3 D model of statistical mechanics: The free-fermion solution // International J. of Modern Physics. 1996. Vol. 10, № 4 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
