Боровик Микола Костянтинович
БОРОВИ́К Микола Костянтинович (26. 10. 1924, с. Володарське, нині смт Донец. обл.) — музикознавець. Член НСКУ (1972), НСЖУ (1981). Канд. мистецтвознавства (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. консерваторію (1956; кл. М. Тіца). 1949–51 — у складі симф. оркестру Донец. філармонії; 1952–53 — керівник оркестру нар. інструментів Харків. дит. труд. колонії УВС; 1955–56 — викладач теор. дисциплін муз. школи в Харкові; 1956 — відп. ред. муз. передач Харків. студії телебачення; 1959–65 — молодший науковий співробітник, 1965– 74 — старший науковий співробітник ІМФЕ; 1976–81 — гол. ред. видавництва «Музична Україна»; 1974–76, 1991–96 — доцент, 1981–91 — завідувач кафедри теорії та історії музики Київ. пед. інституту (нині Нац. пед. університет).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Штогаренко А. Я.: Нарис про життя і творчість. К., 1961; Музичні форми і жанри. К., 1962; Творчість А. Штогаренка. К., 1965; Український радянський камерно-інструментальний ансамбль. К., 1968; Рильський і музика. К., 1969 (співавтор); Квартет ім. Лисенка. К., 1976; Світло крізь товщу століть // Наука і суспільство. 1997. № 9/10; Українські народно-пісенні витоки творчості Д. Бортнянського // Мат. наук.-практ. конф. К., 2002.
Рекомендована література
- Лісецький С. Небезпечна була то тема повертати Україні Артема Веделя (про М. Боровика) // Веч. Київ. 2000, 21 листоп.;
- Його ж. Півстоліття у музичному мистецтві // Освіта. 2001, 14–21 листоп.
Завантажити статтю
Людина 
