Бородін Олексій Артемович
БОРОДІ́Н Олексій Артемович (11. 02. 1908, с. Піски, нині Козельщин. р-ну Полтав. обл. — 19. 05. 1996, Київ) — історик КПРС, партійний діяч УРСР. Представник ортодоксальної радянської історіографії. Доктор історичних наук (1967), професор (1960). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Державні нагороди СРСР. Навч. в Укр. комуніст. університеті (1933–36), Інституті червоної професури при ЦВК УРСР (1936– 37). У 1930–33 — на парт.-політ. роботі. Від 1936 викладав у ВНЗах Києва. Від 1945 — у Київ. університеті: викл., від 1950 — доцент, 1956–79 — зав., 1980–82 — професор кафедри історії КПРС, одночасно 1948–52 — декан істор. ф-ту. 1937–38 — завідувач відділу культури Упр. справами Раднаркому УРСР, 1944–46 працював у ВПШ при ЦК КПУ. Кер. автор. колективу «Курсу лекцій з історії КПРС: У 2-х ч.» (К., 1970). Відп. ред. зб. «Наукові праці з історії КПРС».
Додаткові відомості
- Основні праці
- КПРС в боротьбі за відбудову і дальший розвиток народного господарства в післявоєнний період. 1954; Партія нас до комунізму веде. 1962; Коммунистическая партия Украины — боевой отряд КПСС. 1967; Боротьба КП України проти троцькізму за єдність рядів партії (1918–1927 рр.). 1968 (співавтор); Великий подвиг. 1975 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
