Бородянка
БОРОДЯ́НКА — селище міського типу Київської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Здвиж (притока р. Тетерів, бас. Дніпра), за 55 км на Пн. Зх. від Києва. Залізнична ст. Через Б. проходить автотраса Київ — Ковель. Автобусне сполучення з смт Макарів і Києвом. Площа 6,5 км2. Насел. 12 535 осіб (2001, складає 97,1 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, білоруси, поляки, євреї та ін. Корисні копалини: суглинки, пісок, поклади торфу. В документах уперше згадується 1190 під назвою Козятичі, знищене монголо-татарами 1240, згодом відновлене. Назву Б. вперше вжито в грамоті польс. короля від 1509, де підтверджується право шляхтичів Макаревичів на містечко. У 16 ст. мало 2 назви — Б. та Козятичі. Насел. Б. брало участь у нац.-визв. війні 1648–54 під проводом Б. Хмельницького, повстанні С. Палія. До 1660 Б. належала гетьманові І. Виговському. 31 грудня цар Олексій І подарував Б. Києво-Михайлів. монастирю, але польс. уряд не визнав цього рішення. Після 2-го поділу Польщі 1793 Б. відійшла до Росії. 1866 утвор. Бородян. пов. На поч. 20 ст. у Б. налічувалося 469 дворів з насел. 2850 осіб, діяла зем. лікарня на 15 ліжок, зем. поштова станція, однокласна парафіял. школа, аптека, банк, Позико-ощадне товариство, трактир. У м-ку виникали невеликі переробні підприємства, зростала кустарна пром-сть. У січні 1918 побл. Б. відбулися бої Січових стрільців і Лівобереж. гайдамац. коша проти більшов. військ. 1929 в Б. розпочалося розкуркулення, наслідком якого стало вислання 30-ти родин заможних селян за межі України. У грудні 1932 з’явилися перші жертви голодомору. Точної кількості померлих у Б. від голоду та спричинених ним хвороб не встановлено. 1990 на місці мас. поховання жертв голодомору у Б. встановлено хрест. Від 1932 Б. — райцентр. У 30-х рр. було відкрито школу медсестер. Від серед. липня 1941 до 8 листопада 1943 Б. окупована нім. військами. Під час 2-ї світової війни загинуло 240 жит. Б., 53 відправлено до Німеччини. Від 1957 — смт. Пром. підприємства Б.: ВАТи — «Борекс», «Бородян. молоч. завод», сортовипробувал. станція, «Бородян. хлібоприймал. підприємство», «Бородянське автопідприємство»; приватне підприємство «Корал-дизайн» (випускає ялинк. прикраси). У Б. — 3 заг.-осв. шк., шк. мистецтв, 3 дитсадки, СПТУ, центр. рай. лікарня, 4 аптеки, Будинок-інтернат для пристарілих; відділ. 7-ми банків, готель, Палац культури, 2 б-ки, ДЮСШ, спортклуб «Здоров’я». При Палаці культури діє нар. аматор. фольклор. колектив «Криниченька». 1994 в межах програми «ЮНЕСКО– Чорнобиль» відкрито Бородян. центр соц.-психол. реабілітації населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС — «Довір’я» (на його базі створ. дит.-молодіж. рух «Школа безпеки та виживання»). У Б. виходить тижневик «Бородянський вісник». Діють 4 реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, християн. церкви Повного Євангелія «Слово віри», адвентистів сьомого дня. У с-щі є меморіал Слави; погруддя Т. Шевченка (скульптор М. Міщук), встановл. у серпні 1999 на площі його імені. Видатні уродженці та жителі Б.: засл. арт. України В. Каменчук, Т. Мельниченко, Г. Сліпенко, чл. СП РФ М. Голуб.