Боротьба двох суспільних систем
БОРОТЬБА́ ДВОХ СУСПІ́ЛЬНИХ СИСТЕ́М — поняття, що в різних модифікаціях вживалося як у марксистсько-ленінських теоретичних положеннях, так і в концепціях західних політологів і соціологів. Йдеться про боротьбу (змагання) комуніст. («закритої», тоталітар.) та бурж. («відкритої», демократ.) систем у всіх сферах сусп. життя. Осн. постулатом, що об’єднував прихильників протилеж. ідеологій у ствердженні факту Б. д. с. с., було визнання їхньої докорін. відмінності у способах організації соц. життя. Концепція Б. д. с. с. виходила з того, що ця боротьба пройшла кілька етапів. До серед. 50-х рр. більшість розробників як комуніст., так і зх. варіантів концепції Б. д. с. с. вважали, що така боротьба має супроводжуватися військ. зіткненнями й новою світ. війною. Від 2-ї пол. 50-х рр. у наук. і політ. колах стверджується думка, що Б. д. с. с. має здійснюватися у формах мирного співіснування провід. держав двох суспільно-політ. таборів, що, однак, не виключало локал. воєн. конфліктів у «третьому світі» як засобів «відкидання», «витіснення», «обмеження» супротивника. Протилежною концепції Б. д. с. с. була теорія конвергенції комунізму й капіталізму, яка стала особливо популярною в 60– 70-х рр. Творці цієї теорії (П. Сорокін, А. Сахаров, Дж. Ґелбрейт, Д. Белл, Р. Арон та ін.) стверджували, що за умов наук.-тех. революції та переходу до постіндустр., інформ. суспільства відбувається зближення двох сусп. систем. При цьому докорінно змінюються функції держави, приватна власність стає підконтрол. суспільству, а провід. соц. групою стає «новий середній клас».