Борохов Бер-Дов
БО́РОХОВ
Бер-Дов (1881, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. — 1917, Київ) — ідеолог і лідер соціалістичного сіонізму, громадсько-культурний діяч. Його батько Шлойме був викл. мови іврит і актив. діячем у русі 
(«Любов до Сіону»). Виховувався в Полтаві, куди переїхали його батьки. Навч. у приват. рос.-євр. школі, а згодом у гімназії. Самостійно вивчав філософію, сучасні й давні мови, зокрема санскрит. 1900 родина переїхала до Катеринослава (нині Дніпропетровськ), де Б. став чл. рос. с.-д. партії, а 1901 ініціював створення сіоніст. соціаліст. робітн. спілки в Катеринославі й зосередився на проблемах євр. робітн. руху та специф. проблемах євр. трудящих. Брав активну участь в організації євр. самозахисту від погромів у Полтаві, зазнавав критики як від рос. соціал-демократів, котрі вважали шкідливим створення незалежного євр. робітн. руху, так і тих сіоністів, котрі були проти поєднання ідей сіонізму та соціалізму. Багато їздив з промовами переважно містами Пд. України, а також сучас. Литви та Білорусі, був проти створення євр. держави в Уґанді й твердо обстоював свою позицію. 1905 опублікував тези про ідеол. та організац. основи руху «
» («Робітники Сіону»). З’їзд цього руху, що відбувся в Полтаві з ініціативи Б., прийняв його тези і присвоїв Євр. с.-д. партії таку ж саму назву. У квітні–листопаді 1906 Б. заарешт. Після переслідувань покинув Україну, певний час жив у Мінську, влітку 1907 виїхав за кордон. 1914 прибув до США, де став видатним діячем всесвіт. євр. руху. Б. ґрунтовно вивчав літературу і мову ідиш, виступав із доповідями на соц. та філос. тематику, вів журналіст. діяльність. Після Лютн. революції 1917 повернувся в Україну, активно виступав на сіоніст. конф. і на З’їзді націй у Києві (1917). Їздив містами Росії та України з промовами й доповідями, застудився й помер від запалення легень. 1963 останки Б. перепоховали в Ізраїлі. До 1907 писав переважно російською мовою, згодом — ідиш. Активно співпрацював у рос. «Еврейской энциклопедіи». Б. доводив, що народ без країни, без свого екон. базису є безсилим і підлеглим. Вважав, що громад. емансипація в діаспорі не може розв’язати євр. питання. Його праці з філології та бібліографії досліджень мови ідиш є знач. внеском у євр. науку. 1910 у Станіславі (нині Івано-Франківськ) вийшли його промови з питань євр. міграції. Багато праць Б. опубл. після його смерті, зокрема 1920 в Одесі, а більшість — у Нью-Йорку та Берліні, деякі й досі лишаються неопублікованими.
Додаткові відомості
- Основні праці
- .1917 <img src="images/article_images/B/Borohov/im3.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im4.png" /> (Класові інтереси і національне питання. К., 1917); .1917 <img src="images/article_images/B/Borohov/im5.png" /> (Чого хочуть Поалей Ціон. К., 1917); .1918 <img src="images/article_images/B/Borohov/im6.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im7.png" /> (Наша платформа: Вибр. статті. Т. 1. О., 1918); .1918 <img src="images/article_images/B/Borohov/im8.png" /> (Економічний розвиток єврейського народу. О., 1918); Антисемитская концентрация. Петроград, 1918; .1920 <img src="images/article_images/B/Borohov/im9.png" /> (Завдання єврейської філології. О., 1920).
Рекомендована література
- .1919 <img src="images/article_images/B/Borohov/im10.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im11.png" /> <img src="images/article_images/B/Borohov/im12.png" /> (В пам’ять про Бер Борохова: Штрихи та спогади про його життя та роботу. К., 1919); .1920 <img src="images/article_images/B/Borohov/im13.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im14.png" /> (Бер Борохов, до його третьої річниці: Одноденна газета. Х., 1920); <img src="images/article_images/B/Borohov/im15.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im16.png" /> 1921 <img src="images/article_images/B/Borohov/im17.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im18.png" /><img src="images/article_images/B/Borohov/im19.png" /> (До річниці: Зб., присвяч. 4-й річниці з дня смерті т. Борохова, вид. Гол. комітетом Євр. Комуніст. партії України. Х., 1921).
Завантажити статтю
