Борян Ґурґен Михайлович

БОРЯ́Н Ґурґен Михайлович ( 20. 06. 1915, м. Шуша, Нагірний Карабах — 15. 04. 1971, Єреван) — вірменський поет і драматург. Закін. Літ. інститут у Москві. Зб. віршів («Дорога до моря», 1940), («Клятва бійця», 1941), («Вогненним язиком», 1942), («Заграва» 1945), («Єреванські світанки», 1947), («Вибране», 1953) та ін. Автор п’єс («На висотах», 1945), («На мосту», 1961). Усі зазначені твори Б. опубл. у Єревані. Писав також для дітей. Б. належать переклади деяких творів П. Тичини («Пісня про Зою Космодем’янську», «Мій народ»), М. Рильського («По дощі», «Нащадок»), П. Воронька («Пісня ветерана»). Україні присвятив вірші «Три брати», «Україні», «Київ», «Карпатська пісня». Автор статей про Т. Шевченка, Лесю Українку, П. Тичину. Окремі твори Б. переклали П. Тичина, М. Рильський. Добірка віршів Б. вміщена в антології «Вірменська радянська поезія» (К., 1980).

Завантажити статтю