Босняцька Ельжбета

БОСНЯ́ЦЬКА Ельжбета (Bośniacka Elźbieta; псевд. — Julian Moers z Poradowa; 1837, с. Ребедайлівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. — 22. 06. 1904, м. Сан-Джуліано, Італія) — польська поетеса і драматург. Виховувалася у родовому маєтку батька — маршалка київ. дворянства Едмунда Руликовського під опікою його брата — відомого історика Русі та Правобереж. України, етнографа Київщини Едварда Руликовського (він виводив свій рід від стародав. княжого варяз. роду Моерсів — звідси й псевдонім письменниці). Від 1871 жила в Італії. Поет. творчість Б., за винятком лірики, має епігон. характер, оскільки виникла під впливом канонів романт. поезії та дворян. концепцій історії Польщі й України. Зокрема в її поемі «Zaporożec» (Paris, 1862) образ гайдамац. ватажка узагальнює образ України — «зрадниці» польс. «батьківщини-матері». Помітнішим явищем була її драм. творчість, яка зростала на ґрунті глибшого студіювання істор. джерел та іноді навіть буквал. їх використання для характеристики героїв п’єс. Драм. твори Б. склали 7 томів 8-том. видання її творів — «Pisma»,– що з’явилося у Львові 1904 та Варшаві 1936. Автор драм із польс. історії: «Królewska miłość» — про короля Зиґмунта Авґуста і Варвару Радивилівну; «Odsiecz Wiednia», створ. до 200-річчя перемоги Я. Собеського над турками під Віднем; «Przeor Paulinów czyli obrona Częstochowy» — з часів польс.-швед. війни 1655. Зверталася Б. й до сюжетів зі світ. історії та історії України: трагедії «Sawanarola», «Kleopatra», «Rogneda», п’єси «Halszka z Ostroga», «Faworyt carowej». Ностальгій., неупередженим спогадом про Україну пройнята одна з пізніших поезій Б. «Do Rusinów od autora “Rognedy”».

Завантажити статтю