Ботушанська Домка Сидорівна
БОТУША́НСЬКА Домка Сидорівна (18. 09. 1912, с. Глибока, нині смт Чернів. обл. — 31. 10. 1994, м. Мелітополь Запоріз. обл.) — поетеса, художниця. Освіту здобувала самотужки, від 1932 вчилася у Чернівцях. З юних літ почала писати вірші під впливом фольклору та творчості Т. Шевченка. Одночасно малювала, вишивала. До поч. 2-ї світової війни лікувалася в Криму. Не маючи змоги повернутися на окуповану Буковину, переїхала до Мелітополя, де й жила. Вірші Б. прості за формою, позначені елегійністю. Авторка спогадів, кількох нарисів, оповідань. Переклала окремі поезії В. Александрі (не опубл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сини весни: Вірші та коломийки. Уж., 1973.
Рекомендована література
- Кушнірюк Я. Щастя її молоде // Вітчизна. 1978. № 11;
- Коржупова А. «Кобзар» у долі буковинки // Рад. Буковина. 1980, 11 берез.;
- Мельничук Б. Домка Ботушанська // Письменники Буковини другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. Чц., 2001.