Бохенський Александер

БОХЕ́НСЬКИЙ Александер (Bocheński Aleksander; 06. 08. 1904, Чушув під Прошовицями, Польща — 12. 01. 2001, Варшава) — польський публіцист і есеїст. Брат А. Бохенського. Перед 2-ю світ. війною належав до середовища часопису «Bunt Мłodych». До війни публікувався в часописах «Polityka» і «Słowo». Автор праць «Imperializm nacjonalistyczny, a imperializm państwowy» (1927), «Iluzje polsko-ukraińskie» (1928), «Istota sprawy ukraińskiej», «Problemy Ukrainy» (обидві — 1930), «Położyć kres szaleństwu» (1937), співавтор дослідж. «Problemy polsko-ukraiński w Ziemi Czerwieńskiej» (1938). На поч. 2-ї світової війни добровольцем служив у 22-му полку уланів, працював у підпіл. політ. бюлетені «Wawel». Під час нім. окупації Польщі написав найвідомішу свою працю «Dzieje głupoty w Polsce: Pamflety dziejopisarskie» (опубл. 1947). Його перу належать також «Wędrówki po dziejach polskiego przemysłu» та «Rzecz o psychice narodu polskiego». 1946–52 — депутат сейму, від 1956 пов’язаний із групою «Pax», співроб. часописів «Kierunек» і «Słowо Powszechnie». Виступав на захист прав українців. Противник ідеї перетворення українців на «мислячих по-польськи русинів»; критикував офіц. твердження, що в Польщі нац. меншини користуються більшими свободами, ніж в ін. державах. Порушував проблему утисків української мови. Домагався ліквідації т. зв. утраквіст. шкіл і заміни їх окремими польс. та українськими. Вимагав вилучити зі шкіл. підручників усе, що ображало гідність українців. Підтримував ідею створення Укр. університету. Прихильник розвитку укр. самоврядування, вважав, що українці нарівні з поляками мають входити до складу адм. органів. Засуджував політику пацифікації.

Завантажити статтю