БОЦЯНО́ВСЬКИЙ Володимир Теофілович (15 (27). 06. 1869, с. Скоморохи Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 16. 07. 1943, Москва) — лiтературо­знавець, бібліо­граф, письмен­ник. Закін. 1-у Житомир. чол. гімназію (1888), навч. у С.-Петербур. істор.-філол. ін­ституті (до 1891). Закін. С.-Петербур. університет (1892). Був вихователем і викл. г-зій. 1896–1906 і 1910–17 служив у Імператор. канцелярії. Після 1917 — на лектор. і викладац. роботі, був спів­роб. Б-ки АН СРСР. Ще на­вчаючись у гімназії, почав спів­працювати з губ. г. «Волынь», де опублікував свої перші нариси. У 90-х рр. спів­працював з «Историческим вестником», «Рус­ской стариной», «Библио­графом», «Новым словом», «Киевской стариной», редагував низку часописів, друкував нариси й етюди про тогочас. авторів, зокрема В. Короленка. Автор низки істор. праць: «Кто убил царевича Димитрия» // «Истор. вест.», 1891, № 5; «Рус­ские вольнодумцы XIV– XV вв.» // «Новое слово», 1896, № 12; «Исторический очерк деятельности Рос­сийского общества Красного Креста» (С.-Петербург, 1896). Один із засн. і перший голова Рос. бібліогр. товариства (1899). Видав критико-біогр. етюди: «М. Горький» (1901; 1903), «Л. Андреев» (1903), «В. В. Вересаев» (1904; усі — С.-Петербург). Автор пʼєс «Суд Пилата» // «Альманах “Уральской жизни”», 1910, № 4; «Натали Пушкина. (Жрица Солнца)» (С.-Петербург, 1912); «Патриарх Никон», «Петр ІІІ» (обидві — Петро­град, 1923); «Колдун его величества» (по­ставл. 1925); «Товарищ Пушкин» (по­ставл. 1929) та ін. У кн. «Рус­ская сатира первой революции 1905–1907» (Ленин­град, 1925, спів­авт.) Б. вмістив ві­домості про укр. сатир. та гуморист. журнали й російськомовні часописи, що виходили на терені України. Популяризував укр. лiт-ру й мистецтво («Очерки по истории украинского театра», 1908, спів­авт.), дослiджував укр.-рос. лiт. звʼязки. Опублікував ст. «Шевченко и украинский театр» // «Театр и искус­ство», 1911, № 9, дослідж. «Шевченко — скульптор» (1939), повість про Т. Шевченка «Петербургские встречи» у кн. «Тарас Шевченко» (Ленин­град, 1939, спів­авт.). Автор крає­знав. праці «Про походже­н­ня назви “Волинь”». Пере­клав російською мовою гуморески Остапа Вишнi та українською «Ревізора» М. Гоголя, видав книжку пере­кладів укр. гумористів «Український гумор» (1927).