БОЧАРО́В Анатолій Петрович (06. 08. 1926, с. Новосьолка, нині Оренбур. обл., РФ — 08. 07. 1990, Київ) — фахівець у галузі механізації сільськогосподарського виробництва. Доктор сільськогосподарських наук (1974), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. у Харків. ін­ституті інж. залізнич. транс­порту (1943–45), закін. Київ. с.-г. ін­ститут (1952). Працював у Казах. НДІ механізації та електрифікації с. господарства (Алма-Ата): ст. н. с., зав. лаб., заст. дир. з наукової роботи (1957–70); в Укр. філіалі Держ. н.-д. технол. ін­ституту ремонту й екс­плуатації машин­но-трактор. парку (згодом ВНДІ від­новле­н­ня спрацьов. деталей, нині Нац. наук. центр «Ін­ститут механізації та електрифікації с. господарства» УААН, смт Глеваха Київ. обл.): завідувач від­ділу, заст. дир. з наукової роботи (1970–80), зав. лаб. (1980–89). Роз­робляв методики оцінки технологій та знарядь обробітку земель, що під­даються вітровій ерозії; прилади для дослідж. механіки явища ерозії. Заклав наук. основи машин. технології поліпше­н­ня пасовищ у пустел. та напів­пустел. зонах, за­пропонував модель пневматичної сівалки та сінозбирал. машини.