Боярка
Визначення і загальна характеристика
БО́ЯРКА — місто Києво-Святошинського району Київської області. Знаходиться за 22 км від обл. центру, з яким має автобусне сполучення. Залізнична ст. Площа 11,2 км2. Насел. 35 968 осіб (2001, складає 92,8 % до 1989), серед яких майже 65 % українців, 20 % росіян, проживають також білоруси, вірмени, євреї, азербайджанці, поляки, болгари. Поверхня — хвиляста рівнина. Тер. сучас. Б. була заселена здавна. Побл. міста виявлено поселення скіф. часів (8–7 ст. до н. е.). Поч. 16 ст. датується перша згадка про с. Городи-ще-Будаївка на цій тер. У звʼязку з будівництвом у 60-х рр. 19 ст. залізнич. колії Київ — Фастів, що проходила побл. села, тут виникла залізнична ст. Б., довкола якої згодом розпочалося будівництво дачного с-ща. Від 80-х рр. 19 ст. ця місцевість стала відомою як лікув.-клімат. курорт для осіб з хворобами дихал. шляхів. У листопаді 1918 тут був розташ. штаб корпусу Січових стрільців під командуванням Є. Коновальця та А. Мельника. 1923–27 смт Боярка-Будаївка — центр Будаїв. р-ну. 1941–43 окупов. нім.-фашист. військами. Від 1956 — місто рай. підпорядкування із сучас. назвою. Однією з жертв сталін. репресій став учитель-краєзнавець І. Іванов (репресов. 1936, перебував у таборі на Колимі, реабіліт. 1958, автор книги-спогаду «Колима»). Серед поетів-шістдесятників 1972 був репресов. І. Коваленко (реабіліт. 1991). У Б. розташ. Держ. вироб. ремонтно-тех. підприємство «Укргазенергосервіс», лінійне упр. магістрал. газопроводів, ВАТи «Іскра» та «Арксі», АТ «Бояр. швейна ф-ка», хлібозавод, вироб. підприємство «Київоблбджілпром». Лісгоспові Б. підпоряд. ліси пл. 18 тис. га (5 лісництв); 2 деревопереробні цехи виконують первинну обробку лісу та виготовляють меблі, лісодослідна станція вивчає й вирощує рідкісні лікар. рослини, зокрема женьшень. У Б. — 5 заг.-осв. шк., класична г-зія, спецшкола-інтернат для дітей зі слабким зором, обл. Будинок дитини, рай. дит. будинок змішаного типу; Будинок культури, 2 кінотеатри, 3 б-ки, муз. шк., Центр творчості дітей та молоді «Оберіг», шк. танцю фірми «Леді» (колектив «Грація» цієї шк. — чемпіон України 1997 з танцюв. аеробіки). Серед худож. колективів — 2 хори ветеранів. 1998 відкрито Бояр. відділ. Київ. військ. ліцею. Діють також с.-г. технікум Нац. аграр. університету й Укр. центр підготовки та підвищення кваліфікації кадрів ліс. господарства. Мед. послуги надають центр. рай. лікарня, обл. тублікарня та диспансер, обл. дит. лікарня, поліклініка. У місті — басейн, спортзал, стадіон. Є Боярський краєзнавчий музей. Памʼятки архітектури: Михайлів. церква (1901), городище часів Київ. Русі (12–13 ст.). Памʼятники: Т. Шевченку, М. Островському; Павці Корчагіну як літ. героєві; могила В. Самійленка; памʼятний знак «Боярка–БАМ»; паровоз «К-15 776» як символ порятунку Києва від палив. кризи в холодну зиму 1921. Уродженцями Б. є астроном М. Диченко, д-р тех. н. П. Паціора, засл. арт. України Г. Шоліна-Панченко. З містом повʼязані імена визнач. діячів науки й культури, які в різні часи відпочивали й лікувалися тут, — В. Грінченка, К. Пимоненка, В. Самійленка, Шолом-Алейхема, С. Надсона, В. Григорʼєва, К. Полякової.
Літ.: Зубкова Т. Боярка. К., 1993; Харчук Н. Боярка: Краєзнав. зб. К., 1999.
Л. Ф. Пророченко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
