Брагіна Людмила Лазарівна
БРА́ГІНА Людмила Лазарівна (21. 06. 1938, м. Часів Яр Артемів. р-ну Сталін., нині Донец. обл.) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1989), професор (1994). Закін. Харків. політех. інститут (1960), де відтоді й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): інж., ст. інж., м. н. с., ст. н. с., доцент, від 1991 — професор кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей. Заст. гол. ред. ж. «Эмалирование металлов» (від 1992). Наук. діяльність у галузі технології тугоплавких неметаліч. матеріалів, зокрема розроблення наук. основ синтезу жаростійких склокераміч. термомобіл. покриттів для захисту чорних металів від газової корозії за технол. нагрівів до 1350 °С. Ці покриття широко впроваджені на металург. та маш.-буд. підприємствах України. Вивчає механізм взаємодії силікат. розплавів зі сталлю, розробляє новий клас безкобальтових ґрунтових склоемалевих покриттів, склофрит для електростатич. емалювання сталі, синтез скла для іммобілізації радіоактив. відходів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роль электропроводности грунтовых эмалей при взаимодействии с металлом // СК. 1964. № 2 (співавтор); Применение жаростойких покрытий для защиты металла от высокотемпературной коррозии // Сталь. 1983. № 7 (співавтор); Жаростойкие стеклокерамические покрытия // Температуроустойчивые покрытия. Ленинград, 1985; Glasses for Dry Electrostatic Spraying on Steel // Proc. of 18th Inter. Congr. on Glass. San-Francisco, 1998; Стекла на основе отходов полупроводникового производства на основе РАО // Тр. Укр. гос. ин-та стекла. 1999 (співавтор).
Рекомендована література
- Харьков. политех.
Завантажити статтю
Людина 
