Брадтман Едуард Петрович
БРА́ДТМАН Едуард Петрович (23. 01(04. 02). 1856, С.-Петербург — ?) — архітектор. Закін. С.-Петербур. АМ (1878). Нагородж. 2-ю (1881), 1-ю сріб. (1882) медалями. Класний художник 3-го ступеня (1886). У 1898–1917, 1919–20 — київ. міський архітектор. Разом з І. Ніколаєвим входив до складу комісії «Про красу міста» (1912–17). Архітектор Київ. кредит. товариства, технік Приказу суціл. опіки. 1903– 18 — викладач архітектури в Київ. худож. училищі. Брав участь у переплануванні садиби проф. Меринга й створенні нових вулиць — Мерингівської (нині М. Заньковецької), Миколаївської (нині Городецького), Микол. площі (нині пл. І. Франка). Здійснені проекти в Києві: прибутк. будинок Й. Маршака на вул. Хрещатик, № 2 (1899, не зберігся); цирк П. Крутикова на вул. Городецького, № 7 (1898–1903, не зберігся); склеп С. Сольського на Лук’янів. кладовищі (1902); будинок С. Аршавського на вул. Лютеранська, № 23 (1907); хірург. корпус лікарні Й. Зайцева на вул. Кирилівська, № 63 (1911); влас. особняк на вул. Осієвська, № 6 (1913). Разом з арх. Г. Шлейфером спроектував готель «Континенталь» на вул. Городецького, № 5 (1897); театр «Соловцов» (нині Нац. академ. драм. театр ім. І. Франка, 1898) та ін. Проектував у стилях неоренесансу, необароко, неокласицизму, модерну. Перший архітектор, який на межі 19–20 ст. спорудив у Києві будівлю в стилі модерн (цирк П. Крутикова). 1920–26 жив у Києві, працював рай. архітектором інж.-інспектором відділу благоустрою Львів. рай. контори. Відомості про Б. після 1926 відсутні.
Рекомендована література
- Малаков Д. В. Едуард Брадтман // Янус-нерухомість. 1998. № 9;
- Головні та міські архітектори Києва: Каталог виставки до двохсотріччя введення посади гол. архітектора Києва. К., 1999.
Людина 
