Бразаускас Альґірдас-Міколас
БРАЗА́УСКАС Альґірдас-Міколас (Brazauskas Algirdas Mykolas; 22. 09. 1932, м. Рокішкіс, Литва — 26. 07. 2010, Вільнюс) — державний діяч Литви. Орден князя Ярослава Мудрого 1-го ступеня (1998). Закін. Каунас. політех. інститут (1956). За фахом інж.-гідротехнік. Працював на інж. посадах на буд. заводах, у Міністерстві промисловості буд. матеріалів Литов. РСР, 1965–66 — міністр. 1967–77 — 1-й заступник голови Держ. план. комітету Литов. РСР; у ЦК КП Литов. РСР: 1977– 88 — секр., відп. за пром-сть і будівництво, 1988–90 — 1-й секр., кер. руху за від’єднання партії від КПРС; 1990–91 — заступник прем’єр-міністра, 1990–92 — депутат ВР Литов. Респ. (ЛР), голова Литов. демократ. партії праці; 1992–93 — голова сейму ЛР, в. о. президента ЛР, згодом президент (1993– 98). Від липня 2001 до літа 2006 — прем’єр-міністр ЛР. У сфері зовн. політики сформулював пріоритети, особливу увагу приділяючи відносинам із Польщею, Латвією та Естонією, вів успішний діалог із Росією. 1994 ініціював вступ Литви до НАТО, а 1995 — ЄС. Уряд ЛР, керований Б., підтримував прагнення України стати членом ЄС та НАТО. Б. сприяв розширенню співпраці Литви та України. Автор книг спогадів «Lietuviskos skyrybos» («Литовське розлучення», 1992), «Penkeri Prezidento metai» («П’ять років Президента», 2000).