Бразоль Юлія Миколаївна
БРАЗО́ЛЬ Юлія Миколаївна (дівоче — Заславська; 1856, Суми — 1919, м. Лебедин, нині Сум. обл.) — живописець, скульптор. Навч. живопису в І. Айвазовського, скульптури — у М. Антокольського, В. Беклемішева, М. Цурштрасена (Ляйпциґ, Німеччина), Д. Монтеверде (Італія). Деякий час жила у Фінляндії, згодом оселилася в С.-Петербурзі, де брала участь у виставках Першого дамського худож. гуртка (1895–1914), Товариства художників (1897–1911), а також 1-й рухомій худож. виставці для Сибіру (1903). Експонувалася також у Москві, Харкові, Нижньому Новгороді, Парижі (1900), Реймсі (Франція, золота медаль за барельєф). Вийшовши заміж за мор. капітана, подорожувала на Далекий Схід, у Зх. Європу, Японію, Африку. 1910 у С.-Петербурзі провела першу персон. виставку, де представила бл. 200 живопис. і граф. творів, понад 30 скульптур, а також велику колекцію етногр. матеріалів, зібраних у Росії, Україні, Японії, Китаї, Алжирі, Маньчжурії, Синґапурі, Коломбо та ін. 1918 мала дві персон. виставки у Лебедині, де мешкала останні роки, та Сумах (у ХМ цих міст нині зберігаються твори Б.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Синґапур» (1904), «Гриби» (1909), «Море» (1911), «Алжир» (1914), «Венеція», «Єрусалим», «Місячна ніч в Малій Азії»; графіка — «Полуниця» (1916), «Неаполь», «Сливи»; медальон-горельєф (1899); скульптури — «Аврора», «Будяк» (обидві — 1900-і рр.), «Жінка на скелі» (1901), портрети Мразовської (1898), «Плюшкін» (за поемою «Мертві душі» М. Гоголя, 1904), художника Л. Лагоріо, адмірала С. Макарова (обидва — 1905), «Катерина» (за однойм. поемою Т. Шевченка, 1907), Сестри (1917), «Демон і Тамара» (за поемою «Демон» М. Лермонтова).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 
