Браїлов Рюрик Іванович
БРАЇ́ЛОВ Рюрик Іванович (19. 05. 1939, с. Баратівка Снігурів. р-ну Микол. обл. — 23. 02. 2002, Херсон) — графік. Член НСХУ (1971). Закін. Одес. художнє училище (1961; викл. Г. Павлюк). Відтоді працював у худож.-вироб. майстернях; від 1972 — заступник голови молодіж. секції Херсон. організації НСХУ. Від 1965 брав участь у зарубіж. (Болгарія, 1974, 1982; Угорщина, 1986), респ. та обл. виставках. Персон. виставки у Херсоні (1989) та м. Велунь (Польща, 1996). Твори зберігаються в музеї Міністерства культури та мистецтв України, Херсон. ХМ. Працюючи у станк. графіці, звертався до ілюстрування творів укр. класики. На роботах позначився вплив нар. мистецтва. 1969–71 за мотивами укр. балад, дум, пісень Б. створив ліногравюри «Ішов козак дорогою, дорогою широкою, долиною глибокою», «Ой умер, умер козаченько», «Будуть наші ігри козацькії зачувати». З почуттям гумору Б. передав сценки з нар. життя у серії «Запорожці» («Лиман човни вкрили», «Танець», «Тарань»; усі — 1969–71). Простота і щирість характерні для серії офортів до роману І. Пільгука «Сковорода» («Дорогами науки», «Примара Сковороди», «В келії», «Ранок», «Собі могила»; усі — 1972), в яких Б. вдалося донести до глядача драматизм світовідчуття великого філософа. Б. належить також серія робіт, присвяч. Лесі Українці, серед них — «Смутна в дівчини душа», «Всюди брами», «Грають рибки», іл. до її «Казок про Оха-чудотворця» (усі — 1969–70).
Рекомендована література
- Південна краса України: Альбом. К.; Хн., 1998;
- Художники Херсонщини. К.; Хн., 2002.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
