Браїлов Рюрик Іванович

БРАЇ́ЛОВ Рюрик Іванович (19. 05. 1939, с. Баратівка Снігурів. р-ну Микол. обл. — 23. 02. 2002, Херсон) — графік. Член НСХУ (1971). Закін. Одес. художнє училище (1961; викл. Г. Павлюк). Від­тоді працював у худож.-вироб. майстернях; від 1972 — за­ступник голови молодіж. секції Херсон. організації НСХУ. Від 1965 брав участь у зарубіж. (Болгарія, 1974, 1982; Угорщина, 1986), респ. та обл. ви­ставках. Персон. ви­ставки у Херсоні (1989) та м. Велунь (Польща, 1996). Твори зберігаються в музеї Міністерства культури та мистецтв України, Херсон. ХМ. Працюючи у станк. графіці, звертався до ілюструва­н­ня творів укр. класики. На роботах по­значився вплив нар. мистецтва. 1969–71 за мотивами укр. балад, дум, пісень Б. створив ліно­гравюри «Ішов козак дорогою, дорогою широкою, долиною глибокою», «Ой умер, умер козаченько», «Будуть наші ігри козацькії зачувати». З почу­т­тям гумору Б. пере­дав сценки з нар. життя у серії «Запорожці» («Лиман човни вкрили», «Танець», «Тарань»; усі — 1969–71). Простота і щирість характерні для серії офортів до роману І. Пільгука «Сковорода» («Дорогами науки», «Примара Сковороди», «В келії», «Ранок», «Собі могила»; усі — 1972), в яких Б. вдалося донести до глядача драматизм світовід­чу­т­тя великого філософа. Б. належить також серія робіт, присвяч. Лесі Українці, серед них — «Смутна в дівчини душа», «Всюди брами», «Грають рибки», іл. до її «Казок про Оха-чудотворця» (усі — 1969–70).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю