Браїловський Леонід Михайлович

БРАЇЛО́ВСЬКИЙ Леонід Михайлович (23. 05(04. 06). 1867, Харків — 07. 07. 1937, Рим) — живописець, художник театру, архітектор. Акад. архітектури (1916). Закін. Харків. реальне училище. Навч. на архіт. відділ. С.-Петербур. АМ (від 1886), отримав малу (1890) і велику (1892) срібні та малу золоту (1893) медалі, звання клас. художника 1-го ступеня (1894). У 1895–98 подорожував, навч. у Бампані в Римі, в академії Р. Жульєна в Парижі. Викладав у Моск. училищі живопису, скульптури та архітектури (від 1897) і Строганов. худож. училищі (1900-і рр.). Виїхав 1918 до Константинополя, де 1921 відкрив власну майстерню. 1922 у Белґраді заснував і очолив художні майстерні Нар. театру. Разом із дружиною Р. Шмідт-Браїловською оформив опери «Царева наречена» і «Шехерезада» М. Римського-Корсакова, «Кармен» Ж. Бізе, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського, «Фауст» Ш. Ґуно, драми «Річард ІІІ» і «Король Лір» В. Шекспіра та ін. Від 1925 жив у Римі. Брав участь у колектив. виставках, спільно з дружиною провів виставки в Парижі (1930) і Ватикані (1932). Заснував 1933 Музей рос. реліг. зодчества при Конгрегації сх. церков у Ватикані. Колекція акварелей Браїловських придбана Ватиканом. Вивчав і копіював фрески в церквах Ярославля, Ростова та Новгорода. У 1890– 1920-х рр. створив акварелі з видами антич. руїн, архіт. пам’ятників різних країн і епох, з інтер’єрами храмів і палаців. Часто використовував вигадані архіт. образи, казкові й містичні сюжети. Учасник виставок від 1891. Вважався одним із найкращих моск. сценографів. Оформив вистави «Лихо з розуму» О. Грибоєдова, «Склянка води» Е. Скриба (обидві — 1911), «Герцогиня Падуанська» О. Вайлда (1912), «Венеціанський купець» В. Шекспіра (1916); оперу «Дон Жуан» В.-А. Моцарта (1916). Спроектував театр у Катеринославі (нині Дніпропетровськ, у співавт.), пам’ятники на могилах А. Чехова у Москві (1907) та композитора В. Калинникова в Ялті (1908).

Завантажити статтю