Братусь Василь Дмитрович
БРАТУ́СЬ Василь Дмитрович (26. 12. 1916(08. 01. 1917), с. Дашковське, нині Актюбин. обл., Казахстан — 11. 10. 2008, Київ) — лікар-хірург. Батько В. Братуся. Доктор медичних наук (1962), професор (1963), член-кореспондент НАНУ (1972) та АМНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1988). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1968), Державна премія УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Державні нагороди СРСР. Закін. Куйбишев. військ.-мед. академію (1940). Під час 2-ї світової війни працював хірургом у шпиталі; від 1946 — асист., доцент, 1956–59 — ректор Київ. інституту вдосконалення лікарів, 1959–66 — Київ. мед. інституту, одночасно зав. (1964–92), професор (від 1992) каф. хірургії. Міністр охорони здоров’я УРСР (1954–56; 1968–75). Депутат ВР УРСР трьох скликань. Осн. напрями наук. діяльності: хірург. лікування захворювань органів травлення, лікування опіків; дослідж. історії розвитку мед. науки, організація охорони здоров’я. Вперше в Україні дослідив і описав патогенез і лікування опік. шоку, дермотрансплантацію опік. ран, диференц. діагностику та лікування гострих шлунк.-кишк. кровотеч. Член Міжнар. асоц. хірургів, заступник голови правління Укр. наук. товариства хірургів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опіки. 1952; Острые желудочные кровотечения. 1954; 1971; 1974; Хирургическое лечение термических ожогов. 1963; Интенсивная терапия в неотложной хирургии. 1989 (співавтор); Геморрагический шок. 1989; Дифференциальная диагностика и лечение острых желудочных кровотечений. 1991 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Василий Дмитриевич Братусь: К 85-летию со дня рождения // ВД. 2002. № 1;
- КХ. 2002. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
