Корнієнко Борис Миколайович
Визначення і загальна характеристика
КОРНІЄ́НКО Борис Миколайович (1871, Єлисаветград, нині Кіровоград — 20. 04(03. 05). 1916, Харків) — архітектор. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1893). Творчу працю розпочав 1895 як помічник арх. Г. Шторха й А. Шпигеля при буд-ві клініч. комплексу на вул. Корсиковська, № 35 (нині Моск. проспект, № 195) у Харкові. 1899–1912 — міський архітектор Харкова; 1912–16 — у буд. відділенні Харків. губерн. правління. Використовував форми необароко, неоготики, неорос. стил. напряму, модерну та модерніз. істор. стилів, укр. модерну. Серед реаліз. проектів у Харкові — Суздал. та Красні торг. ряди на Благовіщен. площі (поч. 20 ст., перебудовані), готель «Метрополь» Шустова (зруйнований під час 2-ї світової війни), торг. школа Товариства приказчиків на вул. Мар’їнська, № 12/14 (1902), прибутк. будинки у провулку Класичний, № 8 (1900) та на вул. Миколаївська (нині В. Короленка), № 19 (1912, співавтор М. Дранников), житл. будинки на вул. Клочковська, № 3, 3а (1903), на вул. Миколаївська, № 18 (1912), на вул. М. Гоголя, № 11/9 (1913), реконструкція та надбудова прибутк. будинку (арх. Б. Покровський) на вул. Сумська, № 6 (1910-і рр.), ломбард на вул. Університетська, № 5, цирк-театр «Муссурі» на вул. Благовіщенська (нині К. Маркса), № 28 (обидва — 1908–12), Селян. будинок на Павлівській площі (нині Р. Люксембург), № 4 (1912), старообрядниц. церква Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Ярославська (1914, не збереглася).