БРА́УДЕ Ілля Рафаїлович (31. 11(12. 12). 1890, Оршан. пов. Могильов. губ., нині Білорусь — 30. 04. 1958, Харків) — лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Закін. фіз.-мат. (1911) та мед. (1914) факультети Харків. університету. Під час 1-ї світової війни був військ. лікарем. 1918–20 працював лікарем у Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), де був також ученим секр. Над­звичай. комісії з боротьби проти висип. тифу. 1923–47 — зав. створ. ним клініки інфекц. хвороб Укр. ін­ституту вдосконале­н­ня лікарів у Харкові. Одночасно 1934–58 — завідувач кафедри інфекц. хвороб Харків. мед. ін­ституту. Осн. напрями наук. діяльності: диференц. діагностика інфекцій, патологія та клініка паразитар. і черевного тифів, кишк. інфекції, про­блеми грипу, ангіни, малярії. Роз­робив оригін. метод прогностики при черев. тифі, а також методику ко­прологіч. дослідж. при дизентерії.