БРА́УДЕ Семен Якович (28. 01. 1911, Полтава — 29. 06. 2003, Харків) — радіофізик, радіоастроном. Доктор технічних наук (1943), професор (1944). Акад. НАНУ (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Сталінcька премія (1952). Держ. премії СРСР (1977) та України (1997) у галузі н. і т., Золота медаль ім. О. Попова АН СРСР (1983), медаль Астрон. товариства (1997). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1995, 1998, 2001). Закін. Харків. фіз.-хім.-матем. ін­ститут (1932). Працював 1930–33 асист. Харків. маш.-буд. ін­ституту; від 1933 — у Фіз.-тех. ін­ституті АН УРСР: м. н. с., ст. н. с. (1935–43), зав. лаб. (1943–49), завідувач від­ділу (1949–55); в Ін­ституті радіофізики та електроніки АН УРСР: 1955–80 — за­ступник директора з наукової роботи, 1980–86 — завідувач від­ділу; 1986–87 — завідувач від­ділу, від 1987 — радник при дирекції Радіоастрон. ін­ституту НАНУ (Харків). Водночас працював доцент Харків. університету (1932–41), проф. Ленінгр. ін­ституту інж. звʼязку залізнич. транс­порту (Алма-Ата, 1943–44), завідувач кафедри фізики Харків. буд. ін­ституту (1944–47), завідувач кафедри при­ймал.-пере­давал. при­строїв Харків. електротех. ін­ституту (1945–50), завідувач кафедри теор. основ радіотехніки Харків. політех. ін­ституту (1950–56). Від 1933 наук. дослідж. присвяч. теорії й техніці генерува­н­ня коливань надвисоких частот і пошире­н­ня коротких хвиль. Роз­робив теорію обʼєм. заряду в магнетронах і за допомогою нового оригінал. методу роз­вʼязав нелінійні диференц. рівня­н­ня для т. зв. двопотокової моделі. 1947 організував від­діл з роз­витку теор. та екс­перим. ви­вче­н­ня пошире­н­ня електромагніт. хвиль над поверх­нею Землі. Заснував у Чугуїв. р-ні Харків. обл. радіоастрон. обсерваторію, де очолюв. ним колектив створив низку високоефектив. широкосмугових декаметрових теле­скопів, найбільший з яких УТР-2 донині є най­ефективнішим у світі. Створені радіо­апаратура та спец. методики спо­стережень до­зволяють одержати унік. ві­домості про космічні процеси. З ініціативи й під керівництвом Б. започатковано про­граму «Уран» — створе­н­ня системи декаметрових радіоінтерферометрів із над­довгими базами, що дає змогу спо­стерігати космічні джерела з найвищою для цього діапазону роз­діл. здатністю в одну секунду. Уперше для окремих ділянок зоряного неба складено детал. каталоги косміч. джерел декаметрового ви­промінюва­н­ня. Б. зробив вагомий внесок у роз­виток вітчизн. електроніки і є фундатором двох нових напрямів науки — радіоокеано­графії та декаметр. радіоастрономії. За­пропонована Б. нова наук. концепція декаметр. радіоастрономії понад 40 р. забезпечує отрима­н­ня наук. результатів світ. рівня. 2007 НАНУ заснувала премію ім. Б.