Брауде Семен Якович
Визначення і загальна характеристика
БРА́УДЕ Семен Якович (28. 01. 1911, Полтава — 29. 06. 2003, Харків) — радіофізик, радіоастроном. Доктор технічних наук (1943), професор (1944). Акад. НАНУ (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Сталінcька премія (1952). Держ. премії СРСР (1977) та України (1997) у галузі н. і т., Золота медаль ім. О. Попова АН СРСР (1983), медаль Астрон. товариства (1997). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1995, 1998, 2001). Закін. Харків. фіз.-хім.-матем. інститут (1932). Працював 1930–33 асист. Харків. маш.-буд. інституту; від 1933 — у Фіз.-тех. інституті АН УРСР: м. н. с., ст. н. с. (1935–43), зав. лаб. (1943–49), завідувач відділу (1949–55); в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР: 1955–80 — заступник директора з наукової роботи, 1980–86 — завідувач відділу; 1986–87 — завідувач відділу, від 1987 — радник при дирекції Радіоастрон. інституту НАНУ (Харків). Водночас працював доцент Харків. університету (1932–41), проф. Ленінгр. інституту інж. звʼязку залізнич. транспорту (Алма-Ата, 1943–44), завідувач кафедри фізики Харків. буд. інституту (1944–47), завідувач кафедри приймал.-передавал. пристроїв Харків. електротех. інституту (1945–50), завідувач кафедри теор. основ радіотехніки Харків. політех. інституту (1950–56). Від 1933 наук. дослідж. присвяч. теорії й техніці генерування коливань надвисоких частот і поширення коротких хвиль. Розробив теорію обʼєм. заряду в магнетронах і за допомогою нового оригінал. методу розвʼязав нелінійні диференц. рівняння для т. зв. двопотокової моделі. 1947 організував відділ з розвитку теор. та експерим. вивчення поширення електромагніт. хвиль над поверхнею Землі. Заснував у Чугуїв. р-ні Харків. обл. радіоастрон. обсерваторію, де очолюв. ним колектив створив низку високоефектив. широкосмугових декаметрових телескопів, найбільший з яких УТР-2 донині є найефективнішим у світі. Створені радіоапаратура та спец. методики спостережень дозволяють одержати унік. відомості про космічні процеси. З ініціативи й під керівництвом Б. започатковано програму «Уран» — створення системи декаметрових радіоінтерферометрів із наддовгими базами, що дає змогу спостерігати космічні джерела з найвищою для цього діапазону розділ. здатністю в одну секунду. Уперше для окремих ділянок зоряного неба складено детал. каталоги косміч. джерел декаметрового випромінювання. Б. зробив вагомий внесок у розвиток вітчизн. електроніки і є фундатором двох нових напрямів науки — радіоокеанографії та декаметр. радіоастрономії. Запропонована Б. нова наук. концепція декаметр. радіоастрономії понад 40 р. забезпечує отримання наук. результатів світ. рівня. 2007 НАНУ заснувала премію ім. Б.
Пр.: Радіоастрономія. К., 1965; Радиотелескоп декаметрового диапазона УТР-2 и задачи декаметровой радиоастрономии // УФН. 1973. Т. 109, вып. 4 (співавтор); Методы радиолокационных исследований морского волнения (радиоокеанография) // Там само. 1975. Т. 116, № 4 (співавтор); Радиоволны рассказывают о вселенной. К., 1981 (співавтор); Decametric Survey of Discrete Sources in the Northern Sky. IX. Sources Catalogue in the Declination Range 52° to 60° // Astrophys. Space Science. 1985. Vol. 111 (співавтор); Декаметровая радиоастрономия. Х., 1990.
Літ.: Семен Яковлевич Брауде // Биобиблиография ученых УССР. К., 1981.
А. Ю. Титаренко
Додаткові відомості
- Основні праці
- Радіоастрономія. К., 1965; Радиотелескоп декаметрового диапазона УТР-2 и задачи декаметровой радиоастрономии // УФН. 1973. Т. 109, вып. 4 (співавтор); Методы радиолокационных исследований морского волнения (радиоокеанография) // Там само. 1975. Т. 116, № 4 (співавтор); Радиоволны рассказывают о вселенной. К., 1981 (співавтор); Decametric Survey of Discrete Sources in the Northern Sky. IX. Sources Catalogue in the Declination Range 52° to 60° // Astrophys. Space Science. 1985. Vol. 111 (співавтор); Декаметровая радиоастрономия. Х., 1990.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
