БРА́УНЕР Олександр Олександрович (13(25). 01. 1857, Сімферополь — 05. 05. 1941, Одеса) — зоолог, селекціонер. Доктор зоології (1920), доктор біо­логічних наук (1939). Мав зва­н­ня колезького радника. Закін. Новорос. університет в Одесі (1881). Працював 1881–1919 у різних банків. установах, зокрема 1888–93 — чл. колегії Поземел. банку у Варшаві, 1901–19 — голова від­діл. Селян. земел. банку в Одесі. Водночас — у Херсон. губ. земській управі (1882–88 — статистик, 1888–90 — завідувач від­ділу), де роз­почав, подорожуючи Пд. України, досліджувати степову фауну з огляду на користь і шкоду для с. господарства, — таким чином пере­дував роботі держ. офіційно створ. 1915 Комісії (від 1935 Ради) з ви­вче­н­ня природ. продуктивних сил. 1917–18 — голова Комітету с.-г. курсів в Одесі, на базі яких за сприя­н­ня Б. створ. Одес. с.-г. ін­ститут (проф. у ньому до 1930); одночасно в Асканії-Новій: 1918–30 — за­ступник директора з наукової роботи зоотех. станції, зав. наук. частини Ін­ституту гібридизації і степ. акліматизації тварин, 1936–38 — зав. зоопарку. 1939– 41 — професор кафедри зоології Одес. університету. Б., послідовник дослідн. зоол. школи К. Рульє, здійснюючи фауністичні й зоогеогр. дослідж., вперше почав систематично ви­вчати тварин. світ степ. смуги України, виконав ра­йонува­н­ня роз­поділе­н­ня тварин у межах від Польщі до Донбасу, від Слобожанщини до Чорного моря. Від 1890-х рр. одним із перших у Рос. імперії публікував стат­ті про необхідність охорони природи. Є спів­засн. науки про походже­н­ня свійських тварин, а також одним із організаторів селекц.-племін. роботи з червоною степ. породою великої рогатої худоби в Україні та укла­да­н­ня держ. племін­ної книги (опубл. 2 томи, 1928); за­пропонував класифікацію великої рогатої худоби. Був чл. Новорос. товариства природодослідників, Товариства с. господарства Пд. Росії, Кримсько-Кавказ. гірського клубу та ін. У Зоол. музеї при Одес. університеті діє по­стійна ви­ставка — екс­позиція матеріалів, присвяч. життю та діяльності Б., а також створ. музейний фонд його імені. Колекції Б. частково зберігаються в Центр. наук. природн. музеї НАНУ.