Браунштейн Олександр Овсійович

БРАУНШТЕ́ЙН Олександр Овсійович (13(26). 05. 1902, Харків — 01. 07. 1986, Москва) — біохімік. Син Овсія, брат Миколи Браунштейнів. Доктор біологічних наук (1937), академік АМН СРСР (1945) та АН СРСР (1964). Державні нагороди СРСР. Сталін. (1941) і Ленін. (1982) премії. Закін. Харків. мед. інститут (1925). У 1928–35 працював у Біохім. інституті Наркомздорову СРСР і Центр. інституті профзахворювань; 1936– 60 — зав. лаб. Всесоюз. інституту експерим. медицини (від 1945 — у складі Інституту біол. і мед. хімії АМН СРСР, Москва). Від 1960 — засн. і зав. лаб. хім. основ біол. каталізу Інституту молекуляр. біології АН СРСР. Наукові дослідження — ферментологія, обмін амінокислот та ін. азотистих сполук. Відкрив (1937, спільно з М. Кріцман) процес переамінування амінокислот як проміжну ланку біосинтезу й розпаду амінокислот. Створив нове уявлення про осн. шляхи обміну азоту у тварин. Виявив коферментну функцію похідних вітаміну В6 в ряді ферментатив. реакцій перетворень амінокислот (триптофану, оксіамінокислот). Запропонував (1952, спільно з М. Шемякіним) заг. теорію дії піридоксалевих ферментів, що ґрунтується на електрон. теорії перетворення орган. сполук. Вивчав зв’язок між структурою та функціями ферментів. Почес. чл. низки зарубіж. АН і наук. т-в, почес. д-р Брюссел., Ґрайфсвальд. та Париз. університетів.

Рекомендована література

1. Александр Евсеевич Браунштейн // Биохимия. 1962. Т. 27, вып. 2;
   Google Scholar Internet
2. Структура и функции активных центров ферментов: Сб., посвященный 70-летию со дня рождения академік А. Е. Браунштейна. Москва, 1974.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю