Брехня

БРЕХНЯ́ — сві­доме утвердже­н­ня людиною неправди або заперече­н­ня того, що від­повід­ає дійсності. Способи введе­н­ня в оману можуть бути різними: усними чи письмовими пові­домле­н­нями, висловлюва­н­нями, мімікою, певною дією або від­сутністю дії, мовча­н­ням тощо. Психол. дослідж. Б. (Я. Чепіга, 1914) виявлено різноманітність її причин і видів у дітей та дорослих. Б. може бути прямою протилежністю правді (не чорне, а біле) чи являти собою частковий від­ступ від неї (пере­більше­н­ня в роз­повід­ях мисливця, компліменти). Від Б. слід від­різняти викривлені уявле­н­ня, які є наслідком недороз­витку мисле­н­ня, невмі­н­ня роз­межовувати бажане та дійсне (у дітей — псевдобрехня). Особл. випадком є патол. Б., за­звичай повʼязана з некритич. вірою в реальність вига­даного. Диференціація Б. і оцінка її конкрет. проявів можлива за умов правил. ро­зумі­н­ня її мотивів і причин. Найчастішою причиною Б. є страх перед не­приємностями різного роду — болем, осудом, приниже­н­ням, невдачею тощо. В юрид. практиці для виявле­н­ня Б. іноді використовується створ. у США детектор Б. (т. зв. полі­граф) або по­єд­нано-моторна методика О. Лурії (Україна).

Завантажити статтю