Брехня
БРЕХНЯ́ — свідоме утвердження людиною неправди або заперечення того, що відповідає дійсності. Способи введення в оману можуть бути різними: усними чи письмовими повідомленнями, висловлюваннями, мімікою, певною дією або відсутністю дії, мовчанням тощо. Психол. дослідж. Б. (Я. Чепіга, 1914) виявлено різноманітність її причин і видів у дітей та дорослих. Б. може бути прямою протилежністю правді (не чорне, а біле) чи являти собою частковий відступ від неї (перебільшення в розповідях мисливця, компліменти). Від Б. слід відрізняти викривлені уявлення, які є наслідком недорозвитку мислення, невміння розмежовувати бажане та дійсне (у дітей — псевдобрехня). Особл. випадком є патол. Б., зазвичай пов’язана з некритич. вірою в реальність вигаданого. Диференціація Б. і оцінка її конкрет. проявів можлива за умов правил. розуміння її мотивів і причин. Найчастішою причиною Б. є страх перед неприємностями різного роду — болем, осудом, приниженням, невдачею тощо. В юрид. практиці для виявлення Б. іноді використовується створ. у США детектор Б. (т. зв. поліграф) або поєднано-моторна методика О. Лурії (Україна).