Брик Олександр Борисович

БРИК Олександр Борисович (28. 04. 1943, м. Кзил-Кум Пд.-Казахстан. обл., нині Казахстан — 17. 04. 2021, Київ) — фізик. Брат В. Брика. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (2004), член-кореспондент НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008). Закін. Київ. політех. інститут (1967). Працював в Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР (1968–70); у Київ. політех. інституті (1970–73); на заводі порцій. автоматів (1973–74); від 1974 — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ: інж., м. н. с. (1980–82), ст. н. с. (1983–89), пров. н. с. (1989–90), зав. лаб. електрон. парамагніт. резонансу (1990–96), зав. відділ. радіац. мінералогії (1996–98), від 1998 — гол. н. с., 2008–21 — завідувач відділу фізики мінеральних структур та біомінералогії; одночасно 1990–96 — професор кафедри заг. фізики та фізики твердого тіла Київ. політех. інституту. Наукові дослідження у галузях радіоспектроскопії мінерал. речовин, радіац. мінералогії та біомінералогії; динам. ефектів у подвій. електронно-ядер. резонансі (ПЕЯР), зокрема ПЕЯР на заборон. переходах та ларморовський. Вивчив нові магнітоелектр. ефекти у кварці та ін. мінералах. Спільно з І. Матяшем, В. Віхніним та С. Іщенком відкрив новий тип зв’язку між магніт. та електр. характеристиками кристалів, що дістав назву релаксац. магнітоелектр. ефекту. Від 1986 вивчав питання наслідків аварії на ЧАЕС. Досліджував властивості біомінералів (кістки, емалі зубів) і їхніх синтет. аналогів (імплантантів), які застосовуються в ортопедії й травматології. Розробив нові підходи до вивчення механізмів взаємодії мінерал. та органіч. матерії в біомінералах. Експериментально довів, що в біол. тканинах існують нанорозмірні локал. ділянки, які мають надпровідникові властивості за кімнат. температури (біо-сквіди) і є ідеал. системами для зберігання та опрацювання інформації у тканинах мозку.

Завантажити статтю