Брикулець Віктор Михайлович
Визначення і загальна характеристика
БРИКУЛЕ́ЦЬ Віктор Михайлович (23. 11. 1924, с. Марківці, нині Деражнян. р-ну Хмельн. обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (1999). Закін. Харків. художнє училище (1951; викл. В. Мироненко, А. Сафаргалін). Від 1954 бере участь у виставках. Від 1968 живе в Миргороді (Полтав. обл.). Належить до харків. школи художників-реалістів. У доробку Б. — композиції на шевченків. тематику (портрет Т. Шевченка, 1961); психол. виразні портрети (укр. фольклориста І. Гурина, 1986; різьбяра В. Кваші, 1987; лікаря і засн. курорту І. Зубківського, М. Гоголя, обидва — 1988; гетьманів Дмитра Апостола, 1994 та І. Мазепи, 2001; меценатки Г. Гулевичівни, 1997; діячів укр. культури В. Кричевського, О. Сластьона та М. Гаврилка, 1997–98; патріарха Мстислава, 1998; поетеси Н. Харасайло, 2000; В. Яворівського, Р. Чілачави, Л. Гузара, усі — 2002); краєвиди Полтавщини, Харківщини й Криму («Річка Хорол», 1980; «Дощ над Пслом», 1989; «Срібляста тиша», «Старі тополі», обидва — 1994); натюрморти — «Осінні квіти у кришталевій вазі», «Хризантеми» (обидва — 1990), «Натюрморт із синьою вазою» (1991), «Натюрморт із півоніями» (1993). Змальовує природу лісостеп. зони України. Б. написав іконостаси для церкви Дмитра Солунського в Ромодані (Миргород. р-н; 30 ікон, 1990–91) та для Свято-Миколаїв. церкви у Жовтневому (Решетилів. р-н Полтав. обл.; 17 ікон, 1993–94). Малярство Б. — мажорне й життєствердне, ліричне, з використанням традицій реалізму і здобутків імпресіонізму. Твори Б. зберігаються в колекціях музеїв Миргорода, Полтави, Великих Сорочинців, Вовнянки, у Дирекції худож. виставок у Києві.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
